Мельниченко Микола Іванович
Мико́ла Іва́нович Мельниче́нко (нар. 18 жовтня 1966, село Западинка, нині Васильків, Київська область) — екс-майор Управління державної охорони України, відомий аудіо-записами, що спричинили касетний скандал, під час ймовірної спецоперації російської ФСБ,[1] з метою компрометації української влади і як наслідок недопущення вступу України до НАТО.
| Микола Іванович Мельниченко | |
|---|---|
| Народився |
18 жовтня 1966 (57 років) Васильків, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | розвідник |
| Alma mater | Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони і Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут |
| Заклад | KGB і Управління державної охорони України |
| Військове звання | Майор |
| Партія | СПУ |
| У шлюбі з | Розинська Наталія Миколаївна |
| Сайт | melnychenko.com.ua |
Біографія ред.
Микола Мельниченко народився 1966 року в селі Западинка Васильківського району Київської області (згодом село стало частиною Василькова). Мати — Валентина Федорівна, родом із-під Смоленська, в молодості працювала на шахті № 1920 в Горлівці. Батько — Іван Олексійович, родом з Київщини, познайомився із дружиною на Донеччині, де працював на шахті «Комсомолець». Після одруження батьки переїхали у Западинку.
У 1972 році Микола пішов у Васильківську восьмирічку № 9, а в старші класи ходив у Калинівську школу № 1, за п'ять кілометрів від дому.
У 1984 році пішов на військову службу, яку проходив, зокрема, в 9 управлінні КДБ СРСР, яке здійснювало охорону вищих посадових осіб СРСР.
З третього разу вступив до Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО (КВІРТУ). Перший раз не вступив через російську мову, другий — вступив, але був одразу ж відрахований через порушення дисципліни — самовільне залишення військової частини. В училищі вже був заступником командира взводу, старшиною курсу.[джерело?]
За результатами навчання у 1992 році Миколу було рекомендовано на службу в СБУ, зарахований в Управління державної охорони України на посаду офіцера охорони в званні лейтенанта. За час кар'єри був офіцером охорони, офіцером безпеки, старшим офіцером безпеки, керівником оперативно-технічного підрозділу відділу охорони Президента України.
Після публікації плівок, які, нібито, містили записи розмов Президента Леоніда Кучми з низкою керівних осіб та політиків, та ескалації Касетного скандалу, мусив зійти з посади. У листопаді 2000 року в званні майора його було звільнено з військової служби. Формально — «за власним бажанням», реально, за словами Мельниченка, він «був змушений рятувати своє життя і свою родину».
У квітні 2001 року отримав політичний притулок у США.
У 2007 році повернувся в Україну (сім'я залишилася в США).[джерело?]
30 травня 2011 року очолив новостворену партію «Українська люстрація».[2]
Заявив у жовтні 2015, що президент Петро Порошенко є «членом банди Кучми».[3]
Сім'я ред.
Перша дружина — Лілія, з нею має дочку Лесю (1997).
8 грудня 2012 року одружився з Наталею Розинською.[4]
Примітки ред.
- ↑ "Плівки Мельниченка" були спецоперацією ФСБ – Луценко. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Мельниченко очолив партію «Українська люстрація». [Архівовано 15 липня 2013 у Wayback Machine.] — ZAXID.NET, 31.05.2011.
- ↑ Майор Мельниченко: Мене хочуть знищити. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
- ↑ Скромне весілля: Розинська вийшла заміж за Мельниченка. ТСН.ua (укр.). 10 грудня 2012. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
Посилання ред.
- Офіційний сайт Миколи Мельниченка [Архівовано 9 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Микола Мельниченко [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.] на ЛІГА:Досьє