Відкрити головне меню

Ірина Миколаївна Мельникова (*1918, м. Мена, Чернігівська область. — †3 листопада 2010, м. Київ) — український історик Словаччини та Чехії. Богемістка. Доктор історичних наук. Член-кореспондент НАН України.

Зміст

БіографіяРедагувати

Закінчила Київський університет (1940). З початком німецько-радянського військового конфлікту евакуйована до Казахстану, до м. Чимкент. Викладання історії почала у вимушеній еміграції, в Південно-Казахському вичтельському інституті (1941–1942).

Навчається в аспірантурі Об'єднаного українського державного університету м. Кзил-Орда (Тува). Вже у Києві захищає дисертацію «Політика російського уряду щодо України у 1725–1740 роки» (1946), але невдовзі полишає україністику, аби присвятити себе богемістиці та західній славістиці.

Наукова діяльністьРедагувати

1947–1959 — старший науковий співробітник Інституту слов'янознавства Академії наук СРСР (Москва). Саме там починає досліджувати політичну історію Чехії, Словаччини та Закарпаття, яке щойно було анкесоване на користь СРСР. З 1957 фактично працює у Києві, за сумісництвом. Там же захищає докторську дисертацію, присвячену міжвоєнній історії Чехо-Словаччини. Ця робота донині залишається найповнішою з історії політичних партій Чехії 1920-их років, які були написані в Україні.

У 1970-ті роки була провідним вченим з історії європейських країн, одним з небагатьох — з історії Словаччини і Чехії. Налагоджувала співпрацю із профільними історичними закладами академії наук Болгарії, Чехії, Польщі.

1973 — обрано членом-кореспондентом НАН України.

Після відновлення української незалежності, формувала порядок денний вивчення історії міжнародних зв'язків України в новітній час.

НагородиРедагувати

Медаль імені Людовіта Штура Словацької академії наук.

Джерела та літератураРедагувати