Відкрити головне меню

Мелимука Юрій Миколайович

український радянський партійний діяч.

Юрій Миколайович Мелимука (нар. 19 травня 1932, с. Остальці, Польща, тепер Теребовлянського району Тернопільської області) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Тернопільського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 8-10-го скликань.

Юрій Миколайович Мелимука
Мелимука Юрій Миколайович.tif
Народився 19 травня 1932(1932-05-19) (87 років)
село Остальці, тепер Теребовлянського району Тернопільської області
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність державний діяч
Alma mater Івано-Франківський педагогічний інститут
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна
Орден Трудового Червоного Прапора

ЖиттєписРедагувати

У 1948—1952 р. — завідувач відділу Струсівського районного комітету ЛКСМУ Тернопільської області, 2-й секретар Бучацького районного комітету ЛКСМУ Тернопільської області.

Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1952 р. — директор семирічної школи в Тернопільській області.

У 1952—1954 р. — служба в Радянській армії.

У 1954—1955 р. — інструктор, штатний пропагандист Бучацького районного комітету КПУ Тернопільської області.

У 1955—1960 р. — 1-й секретар Бучацького районного комітету ЛКСМУ Тернопільської області, заступник завідувача відділу Тернопільського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1960 — грудні 1962 р. — 2-й, 1-й секретар Копичинського районного комітету КПУ Тернопільської області.

У 1962 році закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника).

У грудні 1962—1965 р. — заступник секретаря партійного комітету Чортківського виробничого колгоспно-радгоспного управління Тернопільської області.

У 1965—1971 р. — 2-й секретар Гусятинського районного комітету КПУ Тернопільської області, 1-й секретар Підволочиського районного комітету КПУ Тернопільської області.

У 1971—1983 р. — 2-й секретар Тернопільського обласного комітету КПУ.

Закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1983—1998 р. — директор Вінницького насіннєвого заводу.

Потім — на пенсії в місті Вінниці.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати