Мелетій (Хребтович)
Мелетій Іванович Хребтович-Богуринський — український православний церковний діяч XVI століття, печерський архімандрит, єпископ Володимирський і Берестейський (1580—1593). Нащадок давнього шляхетського роду Хребтовичів, спорідненого з Ходкевичами, Глинськими, Сапегами тощо.
| Мелетій (Хребтович) | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Смерть: | січень 1593 Городок, Рівненський район, Рівненська область, Україна | |
Життєпис ред.
Брав участь у війнах із Московським царством, відтак став монахом Києво-Печерського монастиря. Грамотою польського короля Генріха Валуа від 15 березня 1574 року Мелетія Хребтовича призначили архімандритом. Його кандидатуру підтримувала чернеча депутація до короля, характеризуючи як «чоловіка побожного, богобоязливого, в письмі святому добре навченому», і вказуючи на його «цноту, гідність і статечність».
Проте зміг вступити у права лише 1576 року. До того вів боротьбу з кандидатом від київської шляхти Сильвестром.
Єпископ Володимирський (1576—1591 рр.). 1576 року за узгодженням з єпископом Феодосієм (Лазовським) був призначений коад'ютором Володимиро-Волинської єпархії, після смерті преосвященного Феодосія в 1588 році хіротонізований єпископом Володимира (на Волині).
Завдячуючи родичанню із Ходкевичами, переконав Яна Ієроніма Ходкевича в 1579 році повернути Печерському монастирю Озеряни. 1586 року монастир отримав королівський привілей на місто Васильків.
Виклопотав у короля Баторія грамоти:
- на побудову замку і заселення міста Безрадичів — 1580 року, яке у 1543 році передав Богуш Корецький
- на побудову замку і заснування міста на старому городищі «Василів» на річці Стугні, місто водночас отримало магдебурзьке право — 28 березня 1586 року[1].
За підтримки короля Стефана Баторія у 1580 році був обраний єпископом Володимирським і Берестейським.
Помер 13 січня 1593 року у Городку (нині Рівненська область). Новим архимандритом став Никифор Тур.
Примітки ред.
- ↑ Отделъ ІІІ. Извѣстія грамотъ, документовъ // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський). — К : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 48—50.
Джерела ред.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал. : Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — 2-е выд. — Мінск: БелЭн, 2007. — С. 719
- Труды Киевской духовной академии. — Киев, 1875. — Т. 3. — С. 198-206.