Вікіпедія

Мележ Іван Павлович

Іва́н Па́влович Мележ (біл. Іван Паўлавіч Мележ; 8 лютого 1921, с. Глинище, Хойницький район, Гомельська область — 9 серпня 1976, Мінськ) — білоруський прозаїк, драматург, публіцист. Лауреат Літературної премії імені Якуба Коласа (1962). Лауреат Державної премії імені Якуба Коласа (1976).

Іван Павлович Мележ
біл. Іван Паўлавіч Мележ
Народився 8 лютого 1921(1921-02-08)[1]
Hliniščad, Речицький повіт, Гомельська губернія, РСФРР
Помер 9 серпня 1976(1976-08-09) (55 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Поховання Східне кладовище
Національність білорус
Діяльність письменник, публіцист, драматург, літературознавець
Alma mater філологічний факультет БДУ
Мова творів білоруська
Роки активності 1939 — 1976
Членство СП СРСР і Спілка білоруських письменників
У шлюбі з Q111040708?
Нагороди
CMNS: Мележ Іван Павлович у Вікісховищі

Біографія ред.

Іван Мележ народився 8 лютого 1921 року в селянській родині: батько — Павло Федорович, мати — Марія Денисівна. У 1938 році з відзнакою закінчив школу в Хойниках. У 1939 році вступив до Московського інституту філософії, літератури та історії, на першому курсі був призваний до армії.

Влітку 1940 року брав участь у приєднанні Бессарабії і Буковини. Під час німецько-радянської війни воював під Миколаєвом, Лозовій, Ростовом-на-Дону, у 1941 році був поранений. У 1942 році закінчив курси політпрацівників і був відряджений до 51 стрілецької дивізії співробітником газети.

Після другого поранення Мележ був направлений до Білоруського державного університету, працював викладачем військової підготовки.

У 1945 році Іван Мележ заочно закінчив філологічний факультет Білоруського державного університету, вступив до аспірантури. Одночасно з навчанням працював в редакції журналу «Полымя». (Після закінчення аспірантури працював у Білоруському державному університеті старшим викладачем білоруської літератури, а також в редакції літературного журналу «Полымя».

З 1966 року секретар, у 1971-1974 роках заступник голови правління Спілки письменників. Був головою Білоруського комітету захисту миру, членом Всесвітньої ради миру[2].

У 1973 році Іван Мележ підписав Лист групи радянських письменників про Солженіцина і Сахарова[3].

9 серпня 1976 Іван Мележ помер від серцевого нападу. Похований на Східному кладовищі Мінська.

Творчість ред.

У 1939 році було опубліковано перший вірш І. Мележа «Радзіме». Перед війною його вірші друкувалися в газетах «Література і мистецтва» (біл. «Літаратура і мастацтва»), «Більшовик Полісся», у 1943 році в «Бугурусланській правді».

Перші оповідання написав у тбіліському шпиталі. У 1944 р. в газеті «Звязда» (укр. «Зірка») було опубліковане оповідання «Зустріч у шпиталі». У 1946 році видано перший збірник оповідань «У завірюху». У 1948 році вийшла друга збірка прози «Гарячий серпень». Автор роману «Мінський напрямок» (про німецько-радянську війну та повоєнний період), збірок прози «Близьке і далеке», «В горах дощі», «Що він за людина». Пробував себе в драматургії, найчастіше ставилася п'єса «Поки ви молоді». Центральне місце у творчості Івана Мележа займає трилогія «Поліська хроніка» («Люди на болоті», «Подих грози», «Заметіль, грудень»), дія якої відбувається в рідних для письменника місцях. У ній описано життя поліського села 1920-1930-х років — колективізація, розкуркулення. На думку поета Дмитра Ковальова, з великим талантом змальоване як історичне тло, так і стосунки героїв трилогії.

«У нього ґрунтовність, неквапливість, широта, багатоплановість справжнього романіста. Він суто по всьому цьому не лірик, хоча в його подробицях немає порожнечі, є глибока зібраність і зосередженість. Але дивно: в той же час він так захоплююче ліричний навіть в публіцистиці, навіть там, де громадянське начало подане прямо, безопосередньо. Думають, відчувають його герої поетично».

— Ковалёв Д. М.[4]

За початковим задумом до «Поліської хроніки» повинні були увійти ще два романи («За осокою берег» и «Правда весни»), проте смерть письменника не дала здійснитися цим планам[5][6].

За творами І. Мележа поставлені спектаклі, зняті художні фільми. Мележ — автор ряду літературно-критичних статей, нарисів, публіцистичних виступів.

Бібліографія ред.

У 1969-1971 роках вийшло Зібрання творів у 6-ти, в 1979-1985 роках — в 10 томах.

Збірники оповідань ред.

  • «У заметіль» (1946)
  • «Гарячий серпень» (1948)
  • «Завжди попереду» (нарис, 1948)
  • «Близьке і далеке» (1954)
  • «У горах дощі» (1957)
  • «Що він за людина» (1961)
  • «Життєві турботи» (1975)
  • «Білі вишні і яблуні» (1976)
  • «Перша книга: Щоденники, зошити, із записників» (1977).

Романи ред.

  • «Мінське напрямок» (1952, перероблене видання 1974)
  • «Поліська хроніка» (трилогія):
    • «Люди на болоті» (1962)
    • «Подих грози» (1966)
    • «Заметіль, грудень» (1978)

П'єси ред.

  • «Поки ви молоді» (1956, окреме видання у 1958, постановка у 1957)
  • «Дні нашого народження» (опублікована і поставлена у 1958 році)
  • «Хто прийшов уночі» (1959, окреме видання у 1966).

Екранізації творів ред.

Телепостановки ред.

Білоруське телебачення поставило виставу «Люди на болоті» (1965, Державна премія Української РСР, 1966, реж. А. С. Гутковіч), а також телевистава «Зустріч і розставання» (телефільм «Завеі, снежань», 1979), «Пристрасті епохи» (за романом «Заметіль, грудень», 1989).

Театром імені Янки Купали в 1966 р. був поставлений спектакль «Люди на болоті», Гомельським обласним театром — «Подих грози» (1977), у 1989 р. — «Пристрасті епохи» (за романом «Заметіль, грудень»).

Фільмографія ред.

Нагороди і премії ред.

Пам'ять ред.

  • У 1980 році була заснована літературна премія імені Івана Мележа.
  • У Мінську, Хойниках, Лельчицях, Гомелі названа вулиця на честь Івана Павловича Мележа.
  • У Мінську на будинку по вулиці Я. Купали, 7, де мешкав письменник, встановлено меморіальну таблицю (1978).
  • У Гомелі ім'ям письменника названі Білорусько-слов'янська гімназія № 36 і міська бібліотека № 2.
  • У 1983 році на батьківщині І. П. Мележа в селі Глинище відкрито меморіальний музей та встановлено погруддя.
  • У Хойниках у 2010 році відкрито скульптурну композицію «Сторінками творів Івана Мележа».
  • Ім'я Івана Мележа носить Мозирський драматичний театр.
  • Іменем Івана Мележа назване велике сільськогосподарське підприємство в Хойницькому районі (КСУП «Імені І. П. Мележа»).
  • документальні фільми:
  • До 2016 року у Львові існувала вулиця Івана Мележа[7].

Примітки ред.

  1. ↑ Мележ Иван Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Іван Мележа // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік / Склад. А. К. Гардзіцкі; нав. Ред. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — С. 379—380.
  3. ↑ АНТОЛОГІЯ самвидаву :: Цькування Солженіцина і Сахарова. Офіційні публікації і документи [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Поэзия Полесья. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019. (рос.)
  5. ↑ Мартинович, А. «Людзі травні на палескім балоце …»
  6. ↑ Рублевская, Л. Він любив тебе, життя: До 85-річчя Івана Мележа[недоступне посилання]
  7. ↑ Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Мележа. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 3 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Література ред.

  • Бугаёў Д. Вернасць прызванню: Творчая індывідуальнасць І. Мележа. — Мн.: Маст. літ., 1977. — 239 с. (біл.)
  • Гніламёдаў У. В. Іван Мележ: Нарыс жыцця і творчасці. — Мн.: Народная асвета, 1984. — 126 с. (біл.)
  • Дорошко Л. С. Сацыяльна-эстэтычныя аспекты зямельнай праблемы і псіхалогіі сялянства ў «Палескай хроніцы» І. Мележа і ў раманах М. Стэльмаха «Кроў чалавечая — вады няма» і «Вялікая сям'я»: Аўтарэф. дыс. на атрыманне вучон. ступ. канд. філал. навук: 10:01:02 / АН СССР, Інстытут літаратуры імя Я. Купалы, 1987. (біл.)
  • Зборнік навуковых матэрыялаў, прысвечаных 75-годзю і 130-годдзю з дня нараджэння Івана Мележа і Марыі Радзевіч / Навук. рэд.: В. Я. Ляшук, У. А. Сенькавец. — Брэст, 1999. — 123 с. (біл.)
  • Іван Мележ: кароткі бібліяграфічны даведнік / складальнік І. У. Смыкава; рэдактар Н. Б. Ватацы. — Мн., 1963. — 28 с. (біл.)
  • Кулешов Ф. И. Подвиг художника: Литературный путь И. Мележа. — Мн: БГУ, 1982. — 222 с. (рос.)
  • Кошман П. Р. Мастацкі вобраз Палесся ў нацыянальнай літаратурнай традыцыі ХІХ-ХХ стагоддзяў: Аўтарэф. дыс. на атрыманне вучон. ступ. канд. філал. навук: 10.01.01. — Мінск: Інстытут літаратуры імя Я. Купалы НАН Беларусі, 2003. — 20 с. (біл.)
  • Куляшоў Ф. Іван Мележ: літаратурная біяграфія. — Мн.: Беларусь, 1968. — 177 с. (біл.)
  • Ляшук В. Я. Іван Мележ у школе: дапаможнік для настаўніка. — Мн.: Народная асвета, 1981. — 124 с. (біл.)
  • Ляшук В. Я. Іван Мележ у школе: Дапаможнік для настаўнікаў агульнаадукацыйных устаноў / В. Я. Ляшук. — Мн.: ТДА «Аверсэв», 2002. — 191 с. — (Вывучэнне творчасці пісьменніка) (Школьнікам, абітурыентам, навучэнцам.). — ISBN 985-478-023-6. (біл.)
  • Мележ І. Выбраныя творы / Уклад., прадм. і камент. С. Андраюка. — Мн.: Беллітфонд, 2001. — 576 с. — ISBN 985-6576-17-2. (біл.)
  • Успаміны пра Івана Мележа / складальнік Л. Я. Пятрова-Мележ. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1982. — 414 с. (біл.)
  • Хартанович Л. Г. Дзеяслоўная сінаніміка ў «Палескай хроніцы» І. Мележа: Аўтарэф.дыс…канд.філал.навук ; Нац.акад.навук Беларусі. Ін-т мовазнаўства імя Я. Коласа. — Мн., 2002. (біл.)
  • Курбеко А. В. Діалог в прозі Івана Мележа: Лінгвіст. аспект: Автореф. Дис. на підлозі. уч. ступ. канд. Філолога. наук: 10.02.01 / Бел. держ. пед. ун-т імені М. Танка, 2000.
  • Ржеуцкій М. С. Переклад синтаксичних конструкцій з білоруської мови на російську: На матеріалі творів Івана Мележа: Автореф. Дис. на підлозі. уч. ступ. канд. Філолога. наук: 10.02.01; 10:02:02 / Бел. держ. пед. ун-т ім. Максима Танка, 2000.
  • Толчікова Л. І. Проблеми народного характеру в роман І.Мележа і П.Проскурін: Автореф. дис. на соіск. вченим. степ. канд. філол. наук: 10:01:02 / Толчікова Людмила Іванівна; Акад. наук Білорус. РСР, Ін-т літ. ім. Я. Купали, 1986.
  • Іван Мележа: короткий бібліографічний довідник / Державна бібліотека імені В. І. Леніна; Упорядник І. В. Смикава; редактор Н. Б. Ватаца. — Мінськ, 1963. — 28 с.


Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мележ_Іван_Павлович&oldid=41915086