Відкрити головне меню

Медьер (угор. Megyer, грец. μεγέρη) — одне із семи угорських племен, що входило в давньоугорську конфедерацію племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3].

Медьер — це головне і найбільше плем'я угорців, від якого відбувається власне самоназва угорців у формі «Magyar» (модьори, мадьари). «Magyar» в більшості випадків використовується для позначення угорського народу, а «Megyer» (Медьер) в даний період вживається в назвах місцевості; перша назва має давньоугорську форму «mogueri», друга назва у Костянтина Багрянородного має написання «Megyeri» — обидва етноніма є варіантами однієї й тієї ж назви. Цей же етнонім гіпотетично зіставляється з назвою середньовічного міста Маджар, що розташовувався на місці нинішнього Будьонновська[4].

Плем'я Медьер згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»[5]. Більшість дослідників серед фінно-угорських родових підрозділів угорське плем'я Megyer зіставляє з етнічними групами мішари, мещера. За тюркською етимологією, Дюла Немет показує досить чітку систему для розшифровки восьми племінних назв відносячи їх до печенігів[6]. Так за цією версією племінна назв є поєднанням тюркської назви коня і гідності. Арпад Берта (угор. Berta Árpád) теж шукав аналогічне аналогічне рішення, яке б дозволило вирішити питання про ім'я угорських племен. Він вважав, що розшифровка назви місцевостей є головним чинником, що впливає на зміни вимови людьми різних назв, наприклад, в тюркських мовах[7].

В період початку ХХ ст. за переконанням І. Маркварт (J. Marquart) (1864-1930) цей народ був ототожнений з болгарським племенем Бурзан (Burǰan, Burgan)[7].

Всі племена, що входили в склад давньоугорську конфедерацію племен[8]:

  1. Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
  2. Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
  3. Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
  4. Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
  5. Медьер — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
  6. Ньийк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
  7. Торйан — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
  8. Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)

ПриміткиРедагувати

  1. András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999
  2. George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
  3. S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
  4. Немет Д. Венгерские племенные названия у башкир//Археология и этнография Башкирии. Уфа, 1971.
  5. Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991.
  6. Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
  7. а б Berta Árpád. Eltérő nézetek a magyar törzsnevek eredetéről.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0. 
  8. Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.