Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

Перша документальна згадка про село датована 1435 роком[1]. 1464 року суддя Пйотр з Браніц та підсудок земський львівський Ян з Високого підтвердили продаж Міхалом зі Стрілищ своєї частини свого села Медуха за 200 гривень звичної монети львівському архиєпископу РКЦ Григорію Сяноцькому. 1469 року було укладено угоду між Григорієм Сяноцьким та Миколаєм Карнковським з Медухи стосовно розмежування саджавок між Медухою та Библом (тепер Набережне, Галицький район).

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[2].

До 1 січня 1885 року входило до складу Рогатинського повіту, від цього дня — до складу Станіславівського повіту.

Пам'яткиРедагувати

 
Костел до совітів
 
Костел Розарія Діви Марії (1912—1913)

В південній частині Медухи в 1912—1913 роках був збудований польський неороманський Костел Розарія Діви Марії. Будували його місцеві парафіяни за допомогою львівського архієпископа РКЦ Юзефа Більчевського. За радянської влади використовувався як склад. Статус: пам'ятка архітектури місцевого значення. Реєстраційний номер: 651. Над входом в костел залишився напис «1913» та «Orędowniczko Różańca świętego, módl się za nami».

Відомі людиРедагувати

СучасністьРедагувати

  • Медухівська ЗОШ І–ІІ ступенів (директор депутат сільської ради Михайло Юркевич), у 2015—2016 навчальному році навчається 26 учнів, а наступного року передбачається ще менше — 24.
  • Клуб (завідувач клубу Галина Костишак).
  • ФАП.
  • Храм Святого Миколая (отець Руслан Червінський).
  • Освітлено всі вулиці Медухи.
  • ТзОВ «Даноша» орендує в тутешніх селян 980 гектарів земельних паїв.
  • Ставки загальною площею водного дзеркала 24 гектари (три орендарі).

ПриміткиРедагувати

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.5, № 51
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Медуха, яка вартує книги
  4. Теофіл Мелень: 103 роки з дати смерті патріота, стрільця, публіциста

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати