Медуха (село)

село в Івано-Франківській області, Україна

Ме́духа, або Меду́ха[джерело?] (пол. Meducha) — село Дубовецької сільської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

село Медуха
Костел Розарія Діви Марії
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Дубовецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1435
Населення 442
Площа 17,23 км²
Густота населення 25,65 осіб/км²
Поштовий індекс 77145
Телефонний код +380 03431
Географічні дані
Географічні координати 49°08′56″ пн. ш. 24°48′36″ сх. д. / 49.14889° пн. ш. 24.81000° сх. д. / 49.14889; 24.81000Координати: 49°08′56″ пн. ш. 24°48′36″ сх. д. / 49.14889° пн. ш. 24.81000° сх. д. / 49.14889; 24.81000
Водойми Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 77145 с. Медуха
Карта
Медуха. Карта розташування: Україна
Медуха
Медуха
Медуха. Карта розташування: Івано-Франківська область
Медуха
Медуха
Мапа
Мапа

CMNS: Медуха у Вікісховищі

Історія

ред.

Перша документальна згадка про село датована 1435 роком[1]. 1464 року суддя Пйотр з Браніц та підсудок земський львівський Ян з Високого підтвердили продаж Міхалом зі Стрілищ своєї частини села Медуха за 200 гривень звичної монети львівському архиєпископу РКЦ Григорію Сяноцькому. 1469 року було укладено угоду між Григорієм Сяноцьким та Миколаєм Карнковським з Медухи стосовно розмежування саджавок між Медухою та Библом (тепер Набережне, Галицький район).[2]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[3].

До 1 січня 1885 року входило до складу Рогатинського повіту, від цього дня — до складу Станіславівського повіту.

Пам'ятки

ред.
 
Костел до совітів
 
Костел Розарія Діви Марії (1912—1913)

В південній частині Медухи в 1912—1913 роках був збудований польський неороманський Костел Розарія Діви Марії. Будували його місцеві парафіяни за допомогою львівського архієпископа РКЦ Йосифа Більчевського. За радянської влади використовувався як склад. Статус: пам'ятка архітектури місцевого значення. Реєстраційний номер: 651. Над входом в костел залишився напис «1913» та «Orędowniczko Różańca świętego, módl się za nami».

Відомі люди

ред.
 
Вітовський Дмитро

Сучасність

ред.
  • Медухівська ЗОШ І–ІІ ступенів (директор депутат сільської ради Михайло Юркевич), у 2015—2016 навчальному році навчається 26 учнів, а наступного року передбачається ще менше — 24.
  • Клуб (завідувач клубу Галина Костишак).
  • ФАП.
  • Храм Святого Миколая (отець Руслан Червінський).
  • Освітлено всі вулиці Медухи.
  • ТзОВ «Даноша» орендує в тутешніх селян 980 гектарів земельних паїв.
  • Ставки загальною площею водного дзеркала 24 гектари (три орендарі).

Примітки

ред.
  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.5, № 51. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
  2. Підтвердна грамота галицьких земських суддів угоди 1467 р. львівського архієпископа Григорія з Сянока з Карнковським Миколою з Медухи на право користування рибними ставками між селами Медуха і Бибель. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  4. Медуха, яка вартує книги. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  5. Теофіл Мелень: 103 роки з дати смерті патріота, стрільця, публіциста. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.

Джерела

ред.
  • Kościoły i klasztory rzymskokatolockie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2002.
  • Meducha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 230. (пол.) — S. 230.
  • Rąkowski G. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej.

Посилання

ред.