Відкрити головне меню
Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Антропоген, Q Голоцен, Q2 Мегхалейський 0 0,0042
Нортгриппський 0,0042 0,0082
Гренландський 0,0082 0,0117
Плейстоцен, Q1 Тарантський 0,0117 0,126
Чибанський 0,126 0,781
Калабрійський 0,781 1,80
Гелазький 1,80 2,58
Неоген, N Пліоцен, N2 П'яченський старіше
Примітки і коментарі 
Підрозділи четвертинної системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1].

Для голоценових віків і ярусів встановлено датування відносно 2000 року (тобто гренландій розпочався 11,7 тис. років тому, відраховуючи від останнього мілленіуму)[2][3].

Чибаній і Тарантій є неофіційними пропонованими назвами для ярусів середнього і верхнього плейстоцену, відповідно.

У Європі та Північній Америці голоцен традиційно поділяється на Пребореальний, Бореальний, Атлантичний, Суббореальний і Субатлантичний періоди за схемою Блітта — Сернандера (англ. Blytt–Sernander). Існує багато локальних систем поділу верхнього плейстоцену. Головними елементами такої переодизації слугують стадії наступу льодовиків (гляціали, льодовикові періоди) та їхнього відступу (інтергляціали, межильодовиків'я).

Мегхалейський (мегхалайський) вік і ярус (англ. Meghalayan) — верхній з трьох підрозділів голоцену.

СтратиграфіяРедагувати

Виділено 2018 року Міжнародною комісією зі стратиграфії[en] (англ. International Commission on Stratigraphy)[4][5]. Мегхалейський вік названий на честь індійського штату Меґхалая — саме там розташовані печери, за натічними утвореннями в яких встановили час початку посухи[6][7]. Мегхалейський вік охоплює останні 4200 років голоцену[8].

Інші підрозділи голоцену:

ТектонікаРедагувати

Продовжується альпійський орогенез Альпійського складчастого поясу; вулканічна діяльність на околицях Тихоокеанської плити — Тихоокеанське вогняне кільце; спрединг серединно-океанічних хребтів. 1815 року відбулось катастрофічне виверження вулкана Тамбора в Малайському архіпелазі, що спричинило викид вулканічного матеріалу в атмосферу планети на значну висоту.

ПалеогеографіяРедагувати

Вік розпочався із глобальної посухи. Вона тривала близько 200 років і вплинула на всі людські цивілізації Землі, у тому числі на території сучасних Єгипту, Греції, Сирії та Палестини, а також у Месопотамії, долинах Інду й Янцзи. Малий льодовиковий стадіал у Північній півкулі у період між 1400 та 1850 роками. Виверження Тамбори 1815 року призвело до року без літа у Європі та Північній Америці.

Рівень людської активності відіграє істотну роль географічній оболонці Землі, стає справжнім геологічним фактором. Початок глобального потепління та кліматичних змін спричинених, ймовірно, викидами людством парникових газів у процесі його розвитку[a].

ПалеонтологіяРедагувати

Діяльність людини, перш за все, зі знищення середовища життєдіяльності видів, прискорює четвертинне масове вимирання видів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. За детальнішою інформацією зверніться будь ласка до статей: Атмосфера Землі, Діоксид вуглецю, Парникові гази та графікам:      .
  1. Chart/Time Scale : [арх. 22 червня 2019 року] : [англ.] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  2. IUGS ratifies Holocene. Процитовано 18 August 2018. 
  3. announcement ICS chart v2018/07. Процитовано 9 August 2018. 
  4. ICS chart containing the Quaternary and Cambrian GSSPs and new stages (v 2018/07) is now released! : [арх. 7 липня 2019 року] : [англ.] // stratigraphy.org. — Дата звернення: 7 липня 2019 року.
  5. Cohen, Kim Mikkel, David A. T. Harper, Philip Leonard Gibbard, and Junxuan Fan. The ICS International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. Процитовано 15 July 2018. 
  6. Мегхалейський вік / «Геологічний словник: відкритий навчально-науковий веб-ресурс»
  7. Геологи дали офіційну назву нашому віку
  8. Геологічний словник, 2012
  9. Нортгріппський вік // Вовк В. М. Геологічний словник : для студентів вищих навчальних закладів. — Кіровоград : «КОД», 2012. — 504 с. — ISBN 978-966-1508-92-6.
  10. Гренландський вік // Вовк В. М. Геологічний словник : для студентів вищих навчальних закладів. — Кіровоград : «КОД», 2012. — 504 с. — ISBN 978-966-1508-92-6.

ЛітератураРедагувати