Маурисіо Розенкоф
Маурісіо Розенкоф (ісп. Mauricio Rosencof; нар. 30 червня 1933, Флорида, Уругвай) — уругвайський драматург, поет, письменник, журналіст, політичний діяч, член керівництва Тупамарос.
| Маурисіо Розенкоф | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Mauricio Rosencof | ||||
| Народився |
30 червня 1933[1][2][3] (90 років) Флорида, Уругвай | |||
| Країна |
 Уругвай[3] | |||
| Діяльність | журналіст, драматург, сценарист, драматург, поет | |||
| Партія | Широкий фронт і Тупамарос | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Маурисіо Розенкоф у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Народився у Флориді (Уругвай) в сім'ї євреїв, які емігрували з Польщі за два роки до його народження.
У 1950-ті працював журналістом, писав оповідання, а з 1960-х став відомий як драматург[4]. Вважається одним з провідних уругвайських драматургів другої половини XX століття[5].
Був одним із керівників місцевої ліворадикальної організації Тупамарос, а також одним із головних об'єктів переслідування для поліції, спецслужб і ескадрону смерті DAN.
У грудні 1971 Розенкоф був одним із керівників Тупамароса, які ухвалювали рішення про вбивство сільськогосподарського робітника Паскасіо Баеса — не маючи ніякого стосунку до політичної боротьби, він випадково виявив партизанський бункер і був усунутий як небажаний свідок[6].
У 1972 заарештований і більше десяти років знаходився в ув'язненні. За книгою спогадів про цей період «Memorias del calabozo», написаної Розенкофом і Елеутеріо Уїдобро, в 2018 був знятий фільм «Ніч довжиною в 12 років» (La noche de 12 años).
Книги ред.
- El gran Tuleque (1960)
- La valija (1961)
- Las ranas (1961)
- Los caballos (1967)
- El saco de Antonio (1985)
- El combate del establo (1985)
- El lujo que espera (1986)
- El regreso del Gran Tuleque (1987)
- El hijo que espera (1988)
- Memorias del calabozo (1989, у співавторстві з Елеутеріо Уїдобро)
- El Vendedor de Reliquias (1992)
- La margarita. Historia de amor en 25 sonetos (1994)
- Las cartas que no llegaron (2003)
- Leyendas del abuelo de la tarde (2004)
- El barrio era una fiesta (2005)
- Una góndola ancló en la esquina (2007)
- Medio mundo (2009)
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #115693173 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ а б Національна бібліотека Уругваю — 1815.
- ↑ Encyclopedia of Latin American Theater, 2003, edited by Eladio Cortés, Mirta Barrea-Marlys. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Sylvia Lago. Ocho escritores uruguayos de la resistencia: entrevistas y textos. Editor Univ. de la República. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Pascasio Báez, peón. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 20 січня 2021.
Посилання ред.
- Біографія в Encyclopaedia Judaica [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]