Мауно Койвісто
Ма́уно Ге́нрік Ко́йвісто (фін. Mauno Henrik Koivisto; 25 листопада 1923 — 12 травня 2017) — фінський державний і політичний діяч, 9-й президент Фінляндії.
| Мауно Генрік Койвісто | |
|---|---|
| фін. Mauno Koivisto | |
 | |
| 9-й президент Фінляндії | |
| 27 січня 1982 — 1 березня 1994 | |
| Попередник | Урхо Калева Кекконен |
| Наступник | Мартті Ахтісаарі |
| Прем'єр-міністр Фінляндії | |
| 22 березня 1968 — 26 травня 1970 | |
| Попередник | Калеві Сорса |
| Наступник | Калеві Сорса |
| Народився |
25 листопада 1923 Турку, Фінляндія |
| Помер |
12 травня 2017 (93 роки) Фінляндія |
| Похований | Гієтаніємі[1][2] |
| Відомий як | політик, економіст, bank manager |
| Громадянство |
 Фінляндія |
| Національність | фін |
| Alma mater | Університет Турку[3] |
| Політична партія | Соціал-демократична партія Фінляндії |
| У шлюбі з | Tellervo Koivistod[3] |
| Діти | Assi Koivistod[3] |
| Релігія | лютеранство |
| Нагороди | |
| Підпис |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в місті Турку в сім'ї моряка. Під час зимової війни (1939—1940) працював у пожежній охороні, під час продовження війни (1941—1944) служив в армії під керівництвом Лаурі Терні. За званням Мауно Койвісто молодший сержант.
Політичне життя ред.
У 1947 році вступив до Соціал-демократичної партії Фінляндії. Доктор філософських наук із 1956 року. У 1966—1967 і 1972 рр. став міністром фінансів. У 1968—1970 і 1979—1981 рр. був прем'єр-міністром Фінляндії.
У 1982 році, після відставки Урго Кекконена, став президентом Фінляндії. За 12 років правління Койвисто Фінляндія пережила економічний спад, однак йому вдалося вивести країну з цієї кризи.
Зовнішньополітичний курс ред.
Спочатку дотримувався зовнішнього курсу Кекконена. Це виражалося в прагненні встановлення близьких стосунків із керівництвом СРСР, а також в обережності, тобто уникнення будь-яких конфліктів із керівництвом Радянського Союзу.
У 1990 році після того, як президент Койвисто в програмі YLE TV2 «Аянкохтайнен Какконен» сказав, що інгерманландські фіни мають право на репатріацію, а СРСР погодився з їх виїздом із країни, почався процес репатріації інгерманландських фінів. Уряд Фінляндії підтримував імміграцію в країну переселенців з країн колишнього Радянського Союзу, які мають фінно-угорські коріння, до 2011 року Президент підписав закон про скасування репатріації інгерманландців.
У 1991 році після розпаду СРСР був здійснений поворот у зовнішній політиці. У вересні 1991 року Фінляндія вийшла з Договору про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу. У 1991 році Койвисто визнав, що Фінляндія може вступити до ЄС.
23 липня 2011 став найстаршим серед колишніх президентів Фінляндії, побивши колишній віковий рекорд першого президента країни Каарла Юго Столберґа.
Помер 12 квітня 2017 року у Фінляндії.[4]
Примітки ред.
- ↑ State funeral of former Finnish president Mauno Koivisto on 25 May — Prime Minister's Office, 2017.
- ↑ https://www.hautahaku.fi/
- ↑ а б в Presidentti Mauno Koivisto — Office of the President of the Republic of Finland.
- ↑ Екс-президент Фінляндії помер у віці 93 років /Українські національні новини, 12.05.2017/. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
Джерела ред.
Посилання ред.
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Електронна версія [Архівовано 18 грудня 2012 у WebCite] (2009)
- Koivisto: Saksa auttoi valkoisia, koska halusi tukea Leniniä [Архівовано 17 березня 2011 у Wayback Machine.], Helsingin Sanomat, 16.5.2008