Массімо Станціоне

Массімо Станціоне (італ. Massimo Stanzione; 15861656) — італійський художник доби бароко з міста Неаполь. Малював портрети, міфологічні та релігійні композиції. Неаполітанська школа.

Массімо Станціоне
Massimo Stanzione
При народженні Massimo Stanzione
Народження 1586(1586)
Неаполь в Орта ді Ателла
Смерть 1656(1656)
  Неаполь, Італія
(чума)
Національність італієць
Країна Flag of the Kingdom of Naples.svg Неаполітанське королівство
Жанр портрети,міфологічні та релігійні композиції
Навчання можливо, Фабріціо Сантафеде
Діяльність художник
Напрямок караваджизм
Роки творчості 1605-1655
Вплив Караваджо
Вплив на Франческо Солімена
Вчитель Фабріціо Сантафеде
Відомі учні Bernardo Cavallinod
Твори Релігійні, міфологічні картини, портрети
Нагороди
орден Золотої шпори

CMNS: Массімо Станціоне у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Відомостей про ранні роки життя та творчості Станціоне дуже мало. Народився поблизу Неаполя в Орта ді Ателла. За припущеннями, художнє навчання отримав в майстерні художника Фабріціо Санта Феде. Також вважають, що якийсь час навчався і працював в Римі, де мав сильний вплив творів Караваджо та його послідовників. Збереглися свідоцтва, що Станціоне працював для монастирського шпиталю Санта Марія делла Скала в Римі у 1617 р. Керівники шпиталю опікувались паломниками, хворими та позашлюбними дітьми. Разом зі Станціоне замови благодійної установи виконували Карло Сарачені та Хонтхорст, також послідовники Караваджо.

Серед співпрацівників Станціоне — Артемізія Джентілескі, що теж була послідовницею художньої манери Караваджо.

Решту життя працював в місті Неаполь, де рахувався суперником відомого художника віце-королів — Хосе де Рібера, іспанця за походженням.

Станціоне помер у 1656 році, ймовірно, від чуми.

Вибрані твориРедагувати

 
Дівчина в народному вбранні неаполітанок
 
«Смерть Клеопатри»
  • «Дівчина в народному вбранні неаполітанок»
  • «Портрет Жерома Банкса»
  • Зустріч Йоакима та Анни, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт), Угорщина
  • Мадонна з немовлям, Лувр, Париж
  • Св. Агата у в'язниці, музей Каподімонте, Неаполь
  • «Св. Агата», (погруддя), Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
  • «П'єта», Національна галерея стародавнього мистецтва, Рим
  • «Св. Агнеса», приватна збірка
  • «Сусанна і старці», Омаха, Небраска, США
  • «Народження Івана Хрестителя» для палацу Буен Ретіро, Іспанія
  • Проповідь Івана Хрестителя, Прадо, Мадрид
  • «Юдита з головою Олоферна», Метрополітен-музей
  • «Давид з головою Голіафа», Сан Дієго, США
  • «Смерть Клеопатри», Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Відсіч голови Івана Хрестителя», Прадо, Мадрид
  • Картини для монастиря Сан Мартино, Неаполь

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Lahti, N. E. (1993). The Language of Art from A to Z: Writin Plain English. Terrebonne, Or. 1997.(англ)
  • Barok, Łódź: Galaktyka, 1999. ISBN 83-87914-03-7 (польськ).
  • Знамеровская Т. П. «Хосе де Рібера», М, 1981 (рус)
  • Гос. Эрмитаж. Западноевропейская живопись. Каталог 1.,Л, «Аврора», 1976 (рус)