Відкрити головне меню

Маслов Володимир Єлисейович
В. Є. Маслов.jpg
Народився 11 липня 1933(1933-07-11)
Чутове
Помер 27 травня 2007(2007-05-27) (73 роки)
Кременчук
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Діяльність педагог
Alma mater Харківський авіаційний інститут
Сфера інтересів електротехніка та електроніка
Заклад Центральноукраїнський національний технічний університет, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського і Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Посада ректор Кременчуцького державного політехнічного університету
Вчене звання професор
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Нагороди

Володи́мир Єлисе́йович Ма́слов (* 11 липня 1933, Чутове, Полтавська область — † 27 травня 2007, Кременчук) — український педагог, 1965 — кандидат технічних наук, 1969 — доцент, 1985 року нагороджений орденом «Знак Пошани», 1992 — заслужений працівник освіти України, 1997 — професор, 2003 — відмінник освіти України; 2005 — нагороджений нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Петро Могила», почесний громадянин міста Кременчука.

ЖиттєписРедагувати

1958 року закінчив Харківський авіаційний інститут. Протягом 1959—1967 років працював інженером та старшим інженером на авіаційних підприємствах Іркутська й Харкова.

У 1967—1969 роках — декан Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування.

Протягом 1969—1971 років — декан Кремгесівського загальнотехнічного факультету Полтавського інженерно-будівельного, у 1971—1974 — Харківського автодорожного інститутів.

З 1974 по 1997 рік — директор та завідуючий кафедрою електротехнічних дисциплін Кременчуцького філіалу Харківського політехнічного інституту.

У 1997—2000 роках — ректор, одночасно завідуючий кафедрою електротехніки і електроніки Кременчуцького державного політехнічного університету, 2000 полишає завідувати кафедрою.

Радник ректора Кременчуцького політнехнічного університету з 2002 по 2007 рік.

Завдяки і його зусиллям було створено матеріально-технічну базу Кременчуцького політехнічного університету.

Як професор керував кафедрою електротехніки і електроніки, очолював наукову школу даного напряму.

Як педагог підготував 5 кандидатів технічних наук, в його творчому доробку понад 100 наукових праць.

Був членом ученої ради університету. Протягом понад 15 років — депутат Кременчуцької міської ради.

ДжерелаРедагувати