Відкрити головне меню

Марі́я (порт. Maria; 12 серпня 1538(15380812)7 вересня 1577) — португальська інфанта, принцеса Пармська (15651577). Представниця Авіської династії. Народилася в Лісабоні, Португалія. Старша донька гімарайнського герцога Дуарте I й браганської герцогині Ізабели. Онука португальського короля Мануела I, небога португальського короля Жуана III. Дружина пармського герцога Алессандро Фарнезе1565). У шлюбі мала трьох дітей — Маргариту, Рануччо I й Одоардо. Померла в Пармі, Італія.

Марія
Марія
Марія
Принцеса Пармська
8 листопада 1565[1] — 7 вересня 1577
 
Народження: 12 серпня 1538
Лісабон, Португалія
Смерть: 7 вересня 1577 (39 років)
Парма, Італія
Релігія: католичка
Династія: Авіська
Батько: Дуарте I Гімарайнський
Мати: Ізабела Браганська
Чоловік: Алессандро Фарнезе
Діти: Ranuccio I Farnese[d], Margherita Farnese[d] і Odoardo Farnese[d]

Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

ІменаРедагувати

  • Марі́я Авіська (порт. Maria de Avis) — за назвою династії.
  • Марія Гімара́йнська (порт. Maria de Guimarães) — за батьківським герцогським титулом.
  • Марі́я Па́рмська (порт. Maria de Parma) — за герцогським титулом чоловіка.
  • Марі́я Португа́льська (італ. Maria di Portogallo, порт. Maria de Portugal) — за назвою країни.

БіографіяРедагувати

Марія народилася 12 серпня 1538 року в Лісабоні (за іншими даними — 8 грудня того ж року[2]). Вона була старшою донькою гімарайнського герцога Дуарте I, сина португальського короля Мануела I, і браганської герцогині Ізабели. Дівчинка отримала першокласне виховання — вона знала давньогрецьку і латину, вивчала філософію, математику, природничі науки і Святе Письмо[2].

Завдяки пропозиціям кастильського короля Феліпе II та пармського герцога Оттавіо Фарнезе, Марія мусила вийти заміж за Алессандро Франезе, герцогського сина, спадкоємця пармського престолу[2]. 14 вересня 1565 року вона виїхала з Лісабона до Брюсселя, до двору Феліпе ІІ[2]. Шлюб відсвяткували 8 листопада того ж року[1] (за іншими даними — 11 листопада[3], або 30 листопада[2]). Церемонія і гуляння були дуже пишними. Ставши дружиною Алессандро, інфанта Марія отримала титул принцеси-спадкоємниці Пармської.

1566 року Марія переїхала з чоловіком до Парми. Наступного року в неї народилася перша дитина — Маргарита. 1569 року Марія народила сина Рануччо, майбутнього герцога Парми, а 1573 року — Одоардо, майбутнього кардинала.

Марія прославилися за життя як меценатка і дуже побожна жінка. Вона привезла до Італії так звану «Кулінарійну книгу інфанти Марії», яка зберігається в Неаполітанській бібліотеці. Їй належить «Духовний каталог» (порт. Directório espiritual) з цитатами Святих Отців[2].

Марія померла 7 вересня 1577 року в Пармі, у 39-річному віці. Її тіло поховали у міській Церкві святої Марії Магдалини, а 1823 року за наказом Марії-Луїзи перепоховали у Пармській базиліці Діви Марії поруч із Алессандро.

Першу біографію Марії — «Життя і смерть найяснішої Марії Португальської, принцеси Пармської і П'яченцької» написав єзуїт Себаштіан Морайш, що був її сповідником, а згодом працював у Японії. Ця праця вийшла італійською 1578 року в Болоньї та 1602 року в Римі[2].

У ряді джерел Марію називають герцогинею Пармською, проте вона не мала цього титулу, оскільки її чоловік став герцогом 1586 року після смерті батька Оттавіо, через 9 років після смерті Марії.

Сім'яРедагувати

Докладніше: Авіська династія
  • Батько: Дуарте (1515 —1540), герцог Гімарайнський (1537—1540)
  • Чоловік: Алессандро Фарнезе (1545—1592), герцог Пармський (1586—1592).
    • Маргарита Фарнезе (7 листопада 1567 — 13 квітень 1643), в 1581 році одружилась з  Вінченцо I Гонзага 
    • Рануччо I Фарнезе (28 березня 1569 — 5 березня 1622), з 1600 одружений з Маргаритіою Альдобрандіні
    • Одоардо Фарнезе (6 грудня 1573 — 21 листопад 1626), кардинал.

У культуріРедагувати

Образотворче мистецтвоРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Vázquez de Prada, Valentín. Farnesio, Alejandro. // Real Academia de la Historia.
  2. а б в г д е ж Maria // Portugal: diccionario... 1908:IV:827.
  3. Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy. 

ДжерелаРедагувати

  • Maria // Pereira, E., Rodrigues, G. Portugal: diccionario... Lisboa: J. Romano Torres, 1908. T. IV., p. 827.
  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
  • D. Maria de Portugal Princesa de Parma (1565-1577) e o seu tempo. Porto: Instituto de Cultura Portuguesa, 1999.
  • Maria di Portogallo sposa di Alessandro Farnese, Principessa di Parma e Piacenza dal 1565 al 1577, cura di G. Bertini, Atti della Giornata di Studi - Parma, 25 settembre 1999, Parma, Ducati 2001.
  • Sebastiao Moraes. Vita e morte della Serenissima prencipessa di Parma, e di Piacenza, 1584.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Гімарайнська

  • Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.