Марія Шнайдер

французька акторка

Марі́я Шна́йдер (фр. Maria Schneider; 27 березня 1952, Париж, Франція — 3 лютого 2011, там же) — французька акторка. Найбільше відома за фільмами «Останнє танго в Парижі» з Марлоном Брандо та «Професія: репортер» з Джеком Ніколсоном.

Марія Шнайдер
фр. Maria Schneider
Maria schneider actress.jpg
Марія Шнейдер у 2001 році
Дата народження 27 березня 1952(1952-03-27)[1][2][3]
Місце народження Париж, Сена[d], Франція[1]
Дата смерті 3 лютого 2011(2011-02-03)[4][1][2][3] (58 років)
Місце смерті Париж, округ Париж[d], Іль-де-Франс, Франція[1]
Громадянство Франція Франція
Професія акторка
Роки активності 1969 — 2008
IMDb ID 0773932
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Давид ді Донателло (1973)
Commons-logo.svg Марія Шнайдер у Вікісховищі

Зміст

БіографіяРедагувати

Марія Шнайдер народилася 27 березня 1952 року в сім'ї французького актора Данієля Желена[fr] і фотомоделі німецько-румунського походження Марії-Христини Шнайдер (фр. Marie-Christine Schneider).[5] Батько Марії кинув її матір практично відразу після народження доньки, причому дитину не визнав.[6] У школі Марія підробляла манекенницею, займалася живописом, вивчала грецьку і латинську мови. До 15 років майбутня акторка виховувалася матір'ю, а потім переїхала до Парижа і в 1969 році отримала свою першу роль в кіно.[7]

Міжнародну популярність 19-річній Марії Шнайдер приніс фільм 1972 року «Останнє танго в Парижі» Бернардо Бертолуччі. Її партнером по фільму був Марлон Брандо. У фільму вона грала молоду парижанку Жанну, яка вступає в сексуальний зв'язок з американським бізнесменом середнього віку. Через відвертий зміст стрічки, що приніс Бертолуччі премію «Оскар» за найкращу режисерську роботу, фільм справив незабутнє враження на глядачів і кінокритиків та викликав хвилю обурення італійської цензури[8].

Після «Танго» Марія багато знімалася в кіно, включаючи екранізацію 1996 року відомого роману Шарлотти Бронте «Джейн Ейр», проте жодна з ролей не принесла їй такого успіху, як роль Жанни. Можливо, через «Танго» в житті Шнайдер стався душевний нарив. Їй почали пропонувати ролі, що обов'язково передбачають оголення. Акторка почала пити, вживати наркотики, її ім'я все частіше з'являлося в скандальній світській хроніці. Кілька разів акторка намагалася звести рахунки з життям, але медикам вдавалося її врятувати.[9][10][11]

У 1976 році Шнайдер була відсторонена від зйомок у фільмі Бернардо Бертолуччі «Двадцяте століття», яке могло б стати наступною віхою в її кар'єрі. У 1977 році вона була повторно відсторонена від зйомок у фільмі Луїса Бунюеля «Цей смутний об'єкт бажання». Головна жіноча роль Кончіти була віддана Марії Шнайдер, але вона під час зйомок вживала наркотики і в результаті була звільнена. Бунюель замінив Шнайдер двома акторками: Кароль Буке і Ангелою Моліною.

За свою кар'єру Марія Шнайдер знялася у понад 50 стрічках. Грала у Мікеланджело Антоніоні, Жака Ріветта, Рене Клемана, Франко Дзефіреллі, Енкі Білала, Марко Беллоккьо, Бертрана Бліє, знялася в культовому фільмі Сиріла Коллара «Дикі ночі» (1992); працювала на телебаченні. Останнім фільмом у кар'єрі акторки стала стрічка «Клієнтка французького жиголо» Жозіан Баласко (2008).

Особисте життяРедагувати

У 1974 році Марія Шнайдер оголосила про свою бісексуальність.[12][13] У 1975 вона відмовилася від ролі Друзілли, сестри Калігули, в порнофантазії Тінто Брасса «Калігула» і знаходилася в психіатричній лікарні в Римі впродовж декількох днів, щоб бути поряд зі своєю коханкою, фотографом Джоан Таунсенд.[14][15]

Марія Шнайдер померла після тривалої боротьби з раком 3 лютого 2011 в Парижі у віці 58 років.[16][17][18] Похована на цвинтарі Пер-Лашез.[19][20][21]

ФільмографіяРедагувати

 
Марія Шнайдер у фільму «Останнє танго в Парижі», 1972
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1970 ф Медлі Madly
1971 ф Ноги в повітрі Les jambes en l'air Сара
1972 ф Гелле Hellé Ніколь
1972 ф Що за спалах! What a Flash!
1972 ф Останнє танго в Парижі Ultimo tango a Parigi Жанна
1972 ф Стара діва La vieille fille Мом
1973 ф Дорогі батьки Cari genitori Антонія
1973 ф Карусель Reigen дівчина
1975 ф Няня La baby sitter Мішель
1975 ф Професія: репортер Professione: reporter дівчина
1977 ф Віоланта Violanta Лаура
1978 ф Подорож до саду покійних Voyage au jardin des morts Іполіт
1978 ф Я належу собі Io sono mia Суна
1979 ф Подібно Єві Een vrouw als Eva Ліліана
1979 ф Виверт La dérobade Малуп
1980 ф Мама Дракула Mama Dracula Ненсі Гаваї
1980 ф Біла подорож Weiße Reise
1980 ф Ненависть Haine Мадлен
1981 ф Пісня нелюбого La chanson du mal aimé
1981 ф Карусель Merry-Go-Round Лео
1981 ф Сезон миру в Парижі Sezona mira u Parizu Елен
1982 ф У пошуках Ісуса Cercasi Gesù Франческа
1983 ф Програні м'ячі Balles perdues Вера
1985 тф Пісня для Європи A Song for Europe Мадлен Дьєр
1987 ф Домашній арешт Résidence surveillée Селін Фонтен
1988 тф Silvia è sola
1989 ф Бункер «Палас-готель» Bunker Palace Hôtel Мюріель
19892008 с Комісар Наварро Navarro Саміра
1991 ф Écrans de sable Сара
1991 ф Засудження La condanna фермерка
19912005 с Мегре Maigret мадам Бурсіко
1992 ф В країні Джульєт Au pays des Juliets Раїсса
1992 ф Дикі ночі Les nuits fauves Норія
1993 тф Перевірка ідентичності Contrôle d'identité Лейла Шауен
1996 ф Джейн Ейр Jane Eyre Берта
1998 ф Something to Believe In Марія
1998 тф Трістан та Ізольда Il cuore e la spada Королева Ірландії Маґа
1998 тф Чорний ангел Angelo nero Юлія Майфер
2002 ф Розкаяння La repentie сестра Шарлотти
2004 ф Au large de Bad Ragaz Анна
2006 ф Perds pas la boule! Тельда
2006 ф Яке кохання Quale amore
2007 ф Життя артиста La vie d'artiste дружина Жозефа Костальса
2007 ф Ключ La clef Соланж
2008 ф Клієнтка французького жиголо Cliente Марі-Елен

ВизнанняРедагувати

1 червня 2010 року Марія Шнайдер була удостоєна ордена Мистецтв та літератури.[22]

Нагороди та номінації Марії Шнайдер[23]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Давид ді Донателло»
1973 Спеціальний «Давид ді Донателло» за кар'єру Нагорода
Національна спілка кінокритиків США
1974 Найкраща акторка Останнє танго в Парижі Номінація
Премія «Сезар»
1980 Найкраща акторка другого плану Виверт Номінація

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #12962361X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Find a Grave — 1995.
  4. http://www.guardian.co.uk/film/2011/feb/03/maria-schneider-obituary
  5. Klemesrud, Judy (4 February 1973). Maria Says Her 'Tango' Is Not; Movies. The New York Times. Процитовано 4 грудні 2017. 
  6. «L'actrice française Maria Schneider est décédée», Ozap
  7. http://movies.yahoo.com/person/maria-schneider/biography.html «Maria Schneider» Архівовано 8 July 2012 у en:Wayback Machine., Movies, Yahoo
  8. Умерла звезда "Последнего танго" Мария Шнайдер. Комсомольская правда в Украине (рос). 3 лютого 2011. Процитовано 4.12.2017. 
  9. McLellan, Dennis. Maria Schneider dies at 58; actress in 'Last Tango in Paris'. Los Angeles Times. Процитовано 4 грудня 2017. 
  10. It shouldn't take a male director for us to know that Last Tango in Paris scene was rape. The Independent (англ). 4.12.2016. Процитовано 4 грудня 2017. 
  11. Михаил Трофименков. Танго на всю жизнь. Умерла Мария Шнайдер. КоммерсантЪ (рос). 04.02.2011. Процитовано 4.12.2017. 
  12. Hadleigh, Boze (2001). The Lavender Screen: The Gay and Lesbian Films. Citadel Press. с. 81. ISBN 0-8065-2199-6. 
  13. Abrams, Richard M. (2006). America Transformed: Sixty Years of Revolutionary Change, 1941–2001. Cambridge University Press. с. 165–6. ISBN 0-521-86246-9. 
  14. Ebert, Roger (14 вересня 1975). Interview with Maria Schneider. Chicago Sun-Times. Процитовано 4 грудня 2017. 
  15. Maria Schneider Pt. 3: Memoirs of a French Whore, A Woman Like Eve Alt Film Guide, 3 лютого 2011.
  16. Last Tango In Paris star Maria Schneider dies at 58. Daily Mail. 3 лютого 2011. 
  17. Maria Schneider obituary The Guardian, 3 лютого 2011.
  18. Moira Sullivan, Tribute to Maria SchneiderSenses of Cinema, 14 березня 2011.
  19. Mort de Maria Schneider: Son dernier adieu Pure People, 2011-025-07.
  20. María Schneider; sin tangos pero con emoción en París Prensa Latina 10 лютого 2011.
  21. Regardez l'adieu bouleversant à l'actrice disparue Gala Magazine, 10 лютого 2011.
  22. « Maria Schneider : Le sex-symbol n'est plus », Paris Match.
  23. Нагороди та номінації Марії Шнайдер на сайті Internet Movie Database (англ.)

ПосиланняРедагувати