Марія Маєрова

Марі́я Ма́єрова (уроджена Марія Бартошова) (чеськ. Marie Majerová, нар. 1 лютого 1882(18820201), Увалі, поблизу Праги, — пом. 16 січня 1967, Прага) — чеська письменниця, журналістка, громадська діячка. Народний художник (діяч мистецтв) Чехословаччини (1947). Лауреат Державної премії імені К. Готвальда (1955).

Марія Маєрова
чеськ. Marie Majerová
Ім'я при народженні	чеськ. Marie Bartošová
Псевдо	Rudolf Novotný і Karel Zeman
Народилася	1 лютого 1882(1882-02-01)[…] Úvalyd[…]
Померла	16 січня 1967(1967-01-16)[…] (84 роки) Прага, Чехословаччина[…]
Поховання	Ольшанський цвинтар :
Країна	Чехословаччина  Долитавщина
Діяльність	письменниця, журналістка, письменниця наукової фантастики, перекладачка, поетеса, політична діячка, редакторка
Знання мов	російська, німецька, французька і чеська
Magnum opus	Q41318290? і Sirénad
Партія	Комуністична партія Чехословаччини і Чеська соціал-демократична партія
Родичі	Vlastimil Tusard
У шлюбі з	Josef Stivínd і Slavoboj Tusard
Нагороди	Народний артист Чехословаччиниd (2 вересня 1947) Czech State Award for Literatured (1922, 1932) honorary citizen of Kladnod (10 січня 1947)
IMDb	ID 0538083
Медіафайли у Вікісховищі

Одна з основоположників чеської літератури соціалістичного реалізму.

Життєпис

Рано втратила батька, виховувалася в родині профспілкового активіста в місті Кладно. З молодості пов'язана з робочим рухом. Працювала покоївкою в Будапешті, потім друкаркою в Празі й навчалася у вечірній школі. У 1904 вийшла заміж за журналіста Йозефа Стівіна і з ним переїхала до Відня, де вони стали працювати в соціал-демократичній газеті «Dělnické listy». З 1904 по 1906 — жила у Відні й там стала учасником робітничого руху. У 1906—1907 — слухала лекції в Сорбонні, потім повернулася на батьківщину.

Стала анархісткою. В 1908 році вступила до Соціал-демократичної партії. Після поділу соціал-демократичної партії в 1921 році стала однією із засновників КПЧ — Комуністичної партії Чехословаччини (Komunistická strana Československa — Czechosłowacka Partia Komunistyczna).

Входила до групи С. К. Неймана (1875—1947), одного із засновників КПЧ і творця пролетарської поезії Чехословаччини.

До 1928 працювала редактором друкованого органу КПЧ — комуністичної газети «Rudé právo». Співпрацювала з рядом чехословацьких газет і журналів («Ženské list», «Právo lidu», «Dělnický listý», «Čin»).

У 1929 році була виключена з КПЧ разом з рядом інших письменників-комуністів (Іван Ольбрахт, Владислав Ванчура, Ярослав Сейферт, Станіслав Костка Нейман, Гелена Малірова, Йозеф Гора) за «Маніфест семи» з критикою Готвальда, звинувачена в «ліквідаторському виступі семи письменників проти обраного на 5 з'їзді нового партійного керівництва і нової лінії КПЧ». У тому ж році тимчасово покинула країну.

За часу німецької окупації не могла публікуватися. Перебувала під наглядом поліції. Після війни повернулася до літературної роботи й журналістики.

Творчість

Літературну діяльність розпочала в 1904. Авторка романів, збірок повістей та оповідань, книг нарисів, прози для дітей.

Основна тема творів — історія робочого і революційного руху в Чехії. Багато романів та оповідань присвячені проблемі звільнення жінки від сімейних, побутових та моральних догм і традицій буржуазного суспільства (роман «Невинність», 1907, оповідання «Страстоцвіти», 1920 і ін.). У романі «Найпрекрасніший світ» (перек. на російську 1929 р.) показаний образ жінки-соціалістки, яка бере участь в робітничому русі.

Маєрова — одна з кращих есеїсток Чехословаччини. Крім романів та оповідань, М. Маєрова написала ряд нарисів, зібраних в книгах: «Словаччиною», «Америка», «На другий день революції» і ін.

Бібліографія

Соціально-психологічна проза

• «Невинність» (1907) (екранізований в 1937 режисером О. Вавра),
• «Дочки землі» (1918),
• «З полів і гір» (1919),
• «Мученики» (1921),
• «Кращий зі світів» (1923),
• «Сирена» (1935),
• «Шахтарська балада» (1938)
• «Разом заради життя»

Книги для дітей

• Bruno, čili dobrodružství německého hocha na české vesnici) 1930),
• Robinsonka (1940),
• Zlatý pramen,
• Zázračná hodinka,
• Rudá vlčata,
• Čarovný svět,
• Veselá kniha zvířátek,
• Nespokojený králíček.

Репортажі та нариси

• Dojmy z Ameriky (1920),
• Africké vteřiny-život obyvatel Tuniska, Alžírska a Maroka / Maghrebu pod jhem francouzských kolonizátorů,
• Vítězný pochod-dojmy a okouzlení z návštěv SSSR od r. 1924
• Zpívající Čína

Роман Маєрової «Сирена», що оповідає про боротьбу гірників за свої права, був екранізований режисером Карелом Стекли й в 1947 році успішно демонструвався на 8-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, отримавши Великий міжнародний приз Венеції.

Література

• Літературна енциклопедія. — У 11 т .; М .: видавництво Радянська енциклопедія, Художня література. За редакцією В. М. Фриче, А. В. Луначарського. 1929—1939.