Марія Луїза Ганноверська

Марія Луїза Ганноверська (нім. Maria-Luise von Hannover), повне ім'я Марія Луїза Вікторія Кароліна Амалія Александра Августа Фредеріка (нім. Marie Louise Victoria Caroline Amalie Alexandra Augusta Friederike von Hannover und Cumberland), 11 жовтня 1879 — 31 січня 1948) — британська принцеса з Ганноверської династії, донька кронпринца Ганноверу та герцога Кумберленду й Тевіотдейлу Ернста Августа II та данської принцеси Тіри, дружина титулярного великого герцога Бадену Максиміліана, матір титулярного великого герцога Бадену Бертольда.

Марія Луїза Ганноверська
нім. Maria-Luise von Hannover
Світлина Марії Луїзи, 1908
Ім'я при народженніМарія Луїза Вікторія Кароліна Амалія Александра Августа Фредеріка
Народилася11 жовтня 1879(1879-10-11)
Гмунден, Австро-Угорщина
Померла31 січня 1948(1948-01-31) (68 років)
Залем, Німеччина
Похованняродинний цвинтар у Залемі
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство
Знання мовнімецька, французька і данська
Суспільний станвелика герцогиня Бадену
(титулярно)
Титулмаркграфиня Баденська
Термін19281929
ПопередникГільда Люксембурзька
НаступникТеодора Грецька та Данська
Конфесіялютеранство
РідГанноверська династія, Церінгени
БатькоЕрнст Август II
МатиТіра Данська
Брати, сестриPrince Georg Wilhelm, Hereditary Prince of Hanoverd, Prince Christian of Hanoverd, Ернст Август Брауншвейгський, Princess Olga of Hanoverd і Олександра Ганноверська
У шлюбі зМаксиміліан Баденський
ДітиМарія Александра, Бертольд

Біографія

ред.

Народилась 11 жовтня 1879 року у Гмундені в Австро-Угорщині в часи правління Франца Йосифа I. Стала первістком в родині кронпринца Ганноверу Ернста Августа II та його дружини Тіри Данської, з'явившись на світ за дев'ять з половиною місяців після їхнього весілля. Мешкала родина у Гмундені, куди Ганноверське сімейство переїхало після анексії королівства Пруссією у 1866 році. Батько носив титул кронпринца Ганноверу, однак фактично був титулярним королем. Жили вони на кошти, які король Георг V, дід Марії Луїзи, встиг у свій час розмістити в банках Англії. У дівчинки згодом з'явились дві молодші сестри та три брати.

У 1886 році родина переселилася до новозбудованого Кумберлендського замку.[1][2] Батько був домосідом, займався вивченням давного мистецтва та полюбляв бавитися з дітьми. Матір зрідка відвідувала сімейні зібрання данської родини у Фреденсборгу та періодично брала разом із собою дітей. Кілька разів їх у Гмундені навідувала російська імператриця Марія Федорівна, частим гостем був імператор Франц Йосиф I. Однак, загалом сімейство мешкало досить усамітнено. У 1892 році їхнє фінансове становище покращилося, коли Ернст Август отримав відсотки Вельфського фонду, який складався з конфіскованих активів королівства Ганновер.[3]

 
Марія Луїза із чоловіком та дітьми, близько 1913 року

У 20 років Марія Луїза взяла шлюб із 33-річним принцом Максиміліаном Баденським. Весілля відбулося 10 липня 1900 у Гмундені. Церемонія була проведена у День народження нареченого. Максиміліан був двоюрідним племінником правлячого великого герцога Бадену Фрідріха I.[4] Оселилися молодята у палаці Принца Макса в Карлсруе.[5][6] У них народилося двоє дітей:

  • Марія Александра (1902—1944) — дружина принца Вольфганга Гессен-Кассельського, дітей не мала;
  • Бертольд (1906—1963) — титулярний великий герцог Бадену у 1929—1963 роках, був одружений з грецькою принцесою Теодорою, мав трьох дітей.

У 1907 році Максиміліан став кронпринцом Бадену.[7] Через поганий стан здоров'я участі у Першій світовій війні він не брав. У 1918 році як рейхсканцлер Німецької імперії оголосив зречення імператора та подав у відставку. Після цього була проголошена Веймарська республіка.

Від 1919 року родина мешкала у Залемі, де Максиміліан займався справами заснованої ним школи.[8] Їхньою резиденцією стало колишнє цистерціанське абатство, яке від 1802 року носило назву замок Залем.

У серпні 1928 року помер колишній великий герцог Бадену Фрідріх II та його титул офіційно перейшов до чоловіка Марії Луїзи. Він, в свою чергу, пішов з життя наступного року, передавши його їхньому синові.

Марія Луїза пережила Максиміліана на 18 років і пішла з життя 31 січня 1948 року в Залемі. Похована разом із ним у Залемі на родинному цвинтарі.[9]

Титули

ред.
  • 1 жовтня 1879—10 липня 1900 — Її Королівська Високість Принцеса Марія Луїза Ганноверська та Кумберлендська, принцеси Великої Британії та Ірландії, герцогиня Брауншвейг-Люнебурзька;
  • 10 липня 1900—8 серпня 1928 — Її Королівська Високість Принцеса Максиміліан Баденський;
  • 8 серпня 1928—6 листопада 1929 — Її Королівська Високість Маркграфиня Баденська;
  • 6 листопада 1929—31 січня 1948 — Її Королівська Високість Маркграфиня Баденська-Вдова.

Генеалогія

ред.
Ернст Август II
 
 
Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
 
 
Йозеф Саксен-Альтенбурзький
 
 
Амелія Вюртемберзька
 
 
Фрідріх Вільгельм
 
 
Луїза Кароліна Гессен-Кассельська
 
 
Вільгельм Гессен-Кассельський
 
 
Луїза Шарлотта Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг V
 
 
 
 
 
 
Марія Саксен-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
 
Крістіан IX
 
 
 
 
 
 
Луїза Гессен-Кассельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст Август II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тіра Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Луїза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

ред.
  1. Кумберлендський замок [1] [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Історія Кумберлендського замку [2] [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. Федорченко В. І.  Дім Романових. Енциклопедія біографій. ОЛМА Медіа Групп, 2003. 382 стор. — стор. 247 [3] [Архівовано 13 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Сини Фрідріха I не мали нащадків, тож передбачалося, що престол перейде до Максиміліана.
  5. Енциклопедія Карлсруе. Палац Принца Макса [4] [Архівовано 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. Палац Принца Макса [5] [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. Максиміліан Баденський [6] [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. Gerhard Schulz: Maximilian. In: Neue Deutsche Biographie. Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, ISBN 3-428-00197-4, стор. 475—477 [7] [Архівовано 20 вересня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  9. Родинний цвинтар у Залемі [8] [Архівовано 14 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

ред.