Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна

Литвине́нко Марі́я Іва́нівна (у шлюбі — Во́льгемут) (за уточненими даними 1 (13) лютого 1892, Київ — 3 квітня 1966, Київ) — українська (радянська) оперна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Народна артистка СРСР (1936). Народна артистка Української РСР (1930). Учениця Марії Алексєєвої-Юневич.

Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна
Зображення
Марія Литвиненко-Вольгемут, 1936 р.
Основна інформація
Дата народження	1 лютого 1892(1892-02-01)
Місце народження	Київ
Дата смерті	3 квітня 1966(1966-04-03) (74 роки)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Роки активності	з 1912
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Професії	оперна співачка, музична педагогиня, акторка
Освіта	Київське музичне училище
Праця в операх	опери Вінниці, Києва, Санкт-Петербурга, Харкова
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Марія Литвиненко-Вольгемут, 1912

1912 року закінчила Київське музичне училище за класом співу; дебютувала в українській трупі Миколи Садовського. 1915 року вийшла заміж за Григорія Вольгемута, театрального адміністратора. Виступала в оперних театрах Санкт-Петербурга (Петрограда) (1914—1916), в Київському оперному театрі «Музична драма» (1919), в оперних театрах Вінниці (1919—1922), Харкова (1923—1935) і знову Києва (1935—1953). Мала сильний чистий голос, високорозвинену вокальну техніку. Її репертуар містив понад 70 оперних партій. Створила яскраві образи, позначені національним колоритом: Оксана, Одарка («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Панночка, Наталка, Настя («Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» Миколи Лисенка), «Катерина» Аркаса, українські народні пісні. Виконувала партії класичного репертуару.

У часи Другої світової війни евакуювалась разом із театром до Уфи, а потім до Іркутська. Там напружено працювала над новим оперним репертуаром, сповнюючи кожну свою партію глибоким змістом. Часто виступала в госпіталях перед пораненими, виїздила на фронт у складі концертних бригад. Бійці добре знали ім'я Литвиненко-Вольгемут і захоплено зустрічали артистку.

Від 1944 року — професорка Київської консерваторії. Відзначена Державною премією СРСР (1946), орденами.

Надгробок Марії Литвиненко-Вольгемут

Проживала у м. Києві за адресою вул. Пушкінська, 20-а. Померла 3 квітня 1966 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі (надгробок — граніт; скульптор О. П. Олійник; встановлений у 1971 році).

Фільмографія

Знялась в ролі Одарки у фільмі Василя Лапокниша «Запорожець за Дунаєм» (1953). У цьому образі її й виліпив Іван Кавалерідзе (1949).

Література

• О. М. Немкович. Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 174. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Т. О. Швачко. Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Савинов Б. М. І. Литвиненко-Вольгемут. Народна артистка СРСР. К., 1946.
• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.181-182
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1987. — С.368;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.433;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.769;
• Видатні діячі України минулих століть. К., 2001. — С.222-223;
• Жінки України. К., 2001. — С.253-254.

Посилання

• Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 139-142.
• Марія Литвиненко-Вольгемут на сайті «Українська пісня» [Архівовано 5 лютого 2008 у Wayback Machine.]