Марія Комніна (королева Угорщини)

Марія Комніна (1140(1140)1190) — королева Угорщини. Дружина Стефана IV[1][2].

Марія Комніна
Народилася 1144
невідомо
Померла 1190
Константинополь
Країна  Візантійська імперія
Діяльність королева-консорт
Титул королева[d]
Рід Комніни
Батько Ісаак Комнін
Брати, сестри Irene Komnened, Anna Komnened, Феодора Комніна (королева Єрусалиму) і Eudokia Komnened
У шлюбі з Стефан IV
Герб
Герб

Біографія ред.

Марія була наймолодшою донькою севастократора Ісаака Комніна, сина Іоанна II Комніна і старшого брата візантійського імператора Мануїла I Комніна, і його першої дружини Феодори, правнучки короля Угорщини Владислава I.

В 1153 році дядько Марії — імператор Мануїл I — організував її заручини з Фрідріхом Барбароссою, але заручини були розірвані незабаром після цього. У 1156 році дядько видав її заміж за герцога Стефана, який втік до його двору після невдалого бунту проти свого брата — короля Угорщини Гези II.

Після смерті Гези II 31 травня 1162 року імператор Мануїл I підготував кампанію проти Угорщини, щоб звести на престол Стефана, змістивши сина померлого Гези II — короля Стефана III. Не дивлячись на це, угорські барони обрали королем іншого дівера Марії — Ласла II, який надав одну третину королівства чоловікові Марії.

Після раптової смерті короля Ласла II від отрути 14 січня 1163 року чоловік Марії Стефан IV був проголошений королем, а Марія стала королевою Угорщини. Однак король Стефан IV був розбитий 19 червня 1163 року військами свого племінника Стефана III і був змушений знову втікти до Візантії, де він помер 11 квітня 1165 року.

Марія померла в Константинополі в 1190 році.

Примітки ред.

  1. Stephen III | king of Hungary | Britannica.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 24 листопада 2020.
  2. Magyar Életrajzi Lexikon 1000—1990. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 24 листопада 2020.

Література ред.

  • Kristó Gyula — Makk Ferenc: Az Árpád-ház uralkodói (IPC Könyvek, 1996).
  • Korai Magyar Történeti Lexikon (9-14. század), főszerkesztő: Kristó Gyula, szerkesztők: Engel Pál és Makk Ferenc (Akadémiai Kiadó, Budapest, 1994).