Марія Арагонська, королева Кастилії

Марія Арагонська (ісп. María de Aragón 24 лютого 1403(14030224)[2] — 18 лютого 1445) — інфанта Арагона, пізніше королева-консорт Кастилії. Була донькою короля Арагону Фернандо I і його дружини Елеонори Уракки.

Марія Арагонська, королева Кастилії
Maria de Aragão.jpg
Народилася 1403
Кастилія, Іспанія
Померла 18 лютого 1445
Вільякастін, Авіла, Кастилія і Леон, Іспанія
Поховання
Країна Royal Banner of the Crown of Castille (Habsbourg Style).svg Кастильська Корона
Діяльність консорт-королева
Знання мов іспанська
Титул Infante of Aragónd і королева[d]
Посада royal consort of Castiled
Рід Трастамарська
Батько Фернандо I[1]
Мати Леонора Альбуркеркська[1]
Брати, сестри
У шлюбі з Хуан II[1]
Діти Енріке IV, Catherined і Eleanord
Герб

ЖиттєписРедагувати

Марія Арагонська народилась 1403 році. Ще в дитинстві Марія була заручена зі своїм двоюрідним братом Хуаном II Кастильским у рамках стратегії її батька поставити своїх дітей на чолі всіх великих іспанських держав.

Шлюб був укладений 4 серпня 1420 року, коли її брат Енріке захопив місто Тордесільяс і змусив Кортеси Кастилії укласти шлюб своєї сестри з їх королем. З урахуванням обстановки ніяких торжеств не влаштовувалися, про що свідчить літопис королівства.

Марія брала активну участь у політичному житті королівства, відстоюючи інтереси свого рідного Арагона, за що неодноразово накликала на себе немилість чоловіка.

У Марії Арагонскої було четверо дітей:

  1. Катерина (5 жовтня 1422 — 10 вересня 1424) — принцеса Астурії.
  2. Елеонора (10 вересня 1423 — 22 серпня 1425) — принцеса Астурії.
  3. Енріке (5 січня 1425 — 11 грудня 1474) — король Кастилії під ім'ям Енріке IV.
  4. Марія (1428 — 1429) — померла немовлям.

Після смерті Марії в 1445 році її чоловік взяв у дружини Ізабелу Португальську, яка згодом стала матір'ю Ізабели I Кастильської.

Марія Арагонська похована в королівському пантеоні Гваделупського монастиря[3].

ГенеалогіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж Kindred Britain
  2. Vid. Palencia, Alfonso, Gesta Hispaniensia ex annalibus suorum dierum collecta. Ed. Tate, B.y Lawrance, J. Madrid 1999. vol. II, 608.
  3. Narciso Casas. Patrimonio Mundial Cultural de la Humanidad en ESPAÑA (ісп.). — ISBN 978-84-686-3954-3.

ПосиланняРедагувати