Відкрити головне меню

Марія Анна Савойська

імператриця-консорт Австрії

Марія Анна Кароліна Піа Савойська (нім. Maria Anna von Savoyen, італ. Maria Anna Carolina Pia di Savoia; 19 вересня 1803 — 4 травня 1884) — дружина австрійського імператора Фердинанда I.

Марія Анна Савойська
Maria Anna di Savoia
Johann Nepomuk Ender 002.jpg
Марія Анна на портреті пензля Йоганна Ендера
імператриця-консорт Австрії
Правління 18351848
Коронація 12 вересня 1836
(як королеви Богемії)
Попередник Кароліна Августа Баварська
Наступник Єлизавета Баварська
Інші титули Королева-консорт Угорщини та Богемії
Біографічні дані
Імена Марія Анна Кароліна Пія
Народження 19 вересня 1803(1803-09-19)
Палаццо Колонна, Рим
Смерть 4 травня 1884(1884-05-04) (80 років)
Прага
Поховання Імператорський склеп Капуцинеркірхе
Чоловік Фердинанд I
Діти не було
Династія Савойська, Габсбурги
Батько Віктор Еммануїл I
Мати Марія Терезія Австрійська-Есте
Нагороди
Coat of Arms of Empress Maria Anna of Austria.svg
Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Принцеса Марія Анна Кароліна Піа народилася 19 вересня 1803 року в Палаццо Колона в Римі. Вона була третьою донькою і четвертою дитиною в сім'ї короля Сардинії Віктора Еммануїла і його дружини Марії Терези Австрійської-Есте. Мала сестру-близнюка принцесу Марію Терезу.

У 1830 році імператор Франц II вибрав Марію Анну як наречену для свого старшого сина Фердинанда I, який був коронований як король Угорщини. З раннього дитинства принц страждав на епілепсію, мав кволу статуру і непропорційно велику голову. Батьки і вихователі не звертали уваги на хворобливу дитину. Однак, пізніше принц довів, що чутки про його слабоумство сильно перебільшені. Він знав п'ять мов, грав на клавесині та трубі, ходив на полювання, вів значне листування, навчився фехтувати, стріляти, танцювати і їздити верхи.[1] За характером Фердинанд був м'який, люб'язний і довірливий.

Весілля за дорученням відбулася 12 лютого 1831 року в Турині. Урочисте вінчання відбулося 27 лютого у Відні. Шлюб був щасливим, але бездітним. При дворі говорили, що «дружина все життя залишалася для Фердинанда швидше доглядальницею, ніж дружиною».[2] У 1839 році, коли стало очевидно, що дітей у імператорської пари не буде, був прийнятий статут. Порядок успадкування трону встановлювався наступним чином: спочатку імператором повинен був стати Франц Карл, а потім його старший син — Франц Йосиф.

2 березня 1835 Фердинанд став імператором Австрії. Титул імператриці отримала і Марія Анна. 12 вересня 1836 вона була коронована як королева Чехії. 6 вересня 1838 подружжя стали правителями Ломбардо-Венеціанського королівства. Але Марія Анна не чинила ніякого політичного впливу на чоловіка і справи держави.

Внаслідок заворушень в Відні імператор покинув столицю. Не маючи можливості впоратися з ситуацією, 2 грудня 1848 року в Оломоуці в залі імператорського палацу імператор Фердинанд I відрікся від престолу на користь племінника Франца Йосифа в обхід свого молодшого брата.

Після зречення подружжя покинули двір і жили в Чехії. Фердинанд I помер 29 червня 1875 року. Марія Анна пережила його на дев'ять років і померла 4 травня 1884 року в Празі. Похована в Імператорському склепі поряд з чоловіком.

ТитулиРедагувати

НагородиРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Карл Еммануїл III
 
 
Поліксена Гессен-Ротенбурзька
 
 
Філіп V
 
 
Ізабелла Фарнезе
 
 
Франц I
 
 
Марія Терезія
 
 
Ерколь III д'Есте
 
 
Марія Тереза Чібо-Маласпіна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віктор Амадей III
 
 
 
 
 
 
Марія Антонія Іспанська
 
 
 
 
 
 
Фердинанд Карл Австрійський
 
 
 
 
 
 
Марія Беатріче д'Есте
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віктор Еммануїл I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Терезія Австрійська-Есте
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Анна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Holler G. Ferdinand I. Spravedlnost pro cisare. Praha, 1998.S 17 (чес.)
  2. Шимов Я. Австро-Венгерская империя. — М.:Изд-во Эксмо, 2003. — с.608 с.— С.224. (рос.)

ЛітератураРедагувати

  • Friedrich Weissensteiner: Die österreichischen Kaiserinnen, Piper, Bécs, 2005. (нім.)

ПосиланняРедагувати