Марія-Аделаїда (велика герцогиня Люксембургу)
Марія-Аделаїда, повне ім'я Марія-Аделаїда Терезія Хільда Антонія Вільгельміна (фр. Marie Adélaïde Thérèse Hilda Antonie Wilhelmine, люксемб. Maria Adelheid Theresia Hilda Antonia Wilhelmina), (нар.14 червня 1894 — пом.24 січня 1924) — велика герцогиня Люксембургу у 1912—1919 роках. Походила з династії Нассау.
| Марія-Аделаїда | |
|---|---|
| люксемб. Marie-Adélaïde | |
 Світлина Марії-Аделаїди у 1910-ті роки | |
| 6-а велика герцогиня Люксембургу | |
| Початок правління: | 25 лютого 1912 |
| Кінець правління: | 15 січня 1919 |
| Коронація: | 18 червня 1912 |
| Інші титули: | титулярна герцогиня Нассау |
|
| |
| Попередник: | Вільгельм IV |
| Наступник: | Шарлотта |
|
| |
| Дата народження: | 14 червня 1894 |
| Місце народження: | Замок Берг, Кольмар-Берг, Люксембург |
| Дата смерті: | 24 січня 1924 (29 років) |
| Місце смерті: | Палац Гогенбург, Ленгріс, Баварія |
| Поховання | Собор Люксембурзької Богоматері |
| Чоловік: | не було |
| Діти: | не було |
| Династія: | Нассауський дім |
| Батько: | Вільгельм IV |
| Мати: | Марія Анна Португальська |
| Нагороди: |
    |
ЖиттєписРедагувати
ДитинствоРедагувати
Марія-Аделаїда народилася 14 червня 1894 у замку Колмар-Берг. Вона стала старшою з шести доньок у родині великого герцога Люксембургу Вільгельма IV та його дружини Марії Анни Браганси, з'явившись на світ за рік після їхнього весілля. За наступні вісім років в сім'ї прибуло ще п'ятеро дівчаток: Шарлотта, Хільда, Антонія, Єлизавета та Софія.
Вільгельм був змушений внести до уряду пропозицію згідно з дозволом престолонаслідування по жіночій лінії. 1907 року такий закон був прийнятий, і спадкоємицею трону офіційно стала найстарша принцеса Марія-Аделаїда.
Батько помер, коли принцесі ще не було вісімнадцяти. Тож півроку обов'язки регента були покладені на її матір, Марію Анну.
ПравлінняРедагувати
Коронація Марії-Аделаїди, яка відбулася 18 червня 1912 року, викликала великий ажіотаж у країні. Справа в тім, що вперше з 1296 року монархом стала особа, яка народилася у Люксембурзі.
Проте діяльність нової великої герцогині не стала фактором, що об'єднав країну. Спочатку Марія-Аделаїда чітко окреслила права корони, що призвело до конфлікту з парламентом. Після смерті ж прем'єр-міністра Пауля Ейсхена у 1915 році, який займав цю посаду ще з часів правління її діда, великого герцога Адольфа I, Марія-Аделаїда особисто почала формувати уряд. Це не дуже вдавалося молодій володарці держави. Тільки у 1915 році вона 5 разів розпускала кабінет міністрів.
Внаслідок цього держава поринула у чвари. В цей же час відбувалася Перша світова війна. Велике герцогство стало місцем протистояння Франції й Німеччини. Ще раніше — 2 серпня 1914 року — державу окупувала німецька імператорська армія. Слід зазначити, що двадцятирічна велика герцогиня Люксембурзька, захищаючи кордони своєї маленької держави, прибула в авто на прикордонний міст з Німецькою імперією й наказала водієві поставити авто поперек дороги. Ні вмовляння, ні погрози командира німецької дивізії на неї не подіяли. За наказом Вільгельма II її було ув'язнено в Нюрнберзький замок, де вона перебувала до закінчення війни. Марія-Аделаїда приймала у себе кайзера Вільгельма II, підтримувала стосунки з німецькими князівствами, а також дала згоду на заручення однієї з люксембурзьких принцес — Антуанетти — із спадкоємцем королівства Баварії — Рупрехтом Віттельсбахом.
В результаті ситуація почала загострюватися. А після поразки Німеччини країни Антанти, особливо Франція та Бельгія, згадали про позицію великої герцогині під час Першої світової війни. У підсумку, Марія-Аделаїда 14 січня 1919 року зреклася трону на користь своєї сестри Шарлотти. За два тижні Марія-Аделаїда залишила Люксембург.
.jpg)
Останні рокиРедагувати
Після зречення Марія-Аделаїда якийсь час подорожувала. Потім, у 1920 році, стала черницею у монастирі кармеліток у Модені (Італія). Через деякий час її здоров'я погіршилося, й вона переїхала до Баварії. Тут 24 січня 1924 року вона померла від грипу у замку Гогенбург. 22 жовтня 1947 року її тіло було перенесено до герцогського склепу собору Люксембурзької Богоматері у місті Люксембург.
НагородиРедагувати
- Великий хрест ордена Адольфа Нассау;
- Великий хрест ордена Золотого Лева дома Нассау;
- Великий хрест ордена Дубової корони.
ГенеалогіяРедагувати
.jpg)
ДжерелаРедагувати
- Leighton, Isabel, and Bertram Bloch. Marie-Adelaide: A Play. New York: Rialto Service Bureau.
- Marburg, Theodor. The Story of a Soul. Philadelphia: Dorrance, 1938.
- Schous, Marie. Marie Adelheid van Nassau, Groothertogin van Luxemburg. 's Hertogenbosch: G. Mosmans, 1931.
- O'Shaughnessy, Edith. Marie Adelaide, Grand Duchess of Luxemburg, Duchess of Nassau. New York: Jonathan Cape and Robert Ballou, 1932.
- Zenner, Theodor. Marie Adelheid: Lebensbild der verstorbenen Grossherzogin von Luxemburg. 1925
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія-Аделаїда (велика герцогиня Люксембургу) |
- Біографія Марії-Аделаїди на сайті люксембурзької монархії [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль на Geneall.net (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 30 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії-Аделаїди Люксембурзької [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Усі монархи світу. Велика герцогиня Марія-Аделаїда (рос.)