Маріо Менегетті (італ. Mario Meneghetti, * 4 лютого 1893, Новара — † 24 лютого 1942, Новара) — італійський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Маріо Менегетті
Особисті дані
Народження 4 лютого 1893(1893-02-04)
  Новара, Італія
Смерть 24 лютого 1942(1942-02-24) (49 років)
  Новара
Громадянство Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1912–1925 Італія «Новара»  ? (?)
1925–1927 Італія «Ювентус» 43 (1)
1927–1929 Італія «Новара» 51 (4)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1920 Італія Італія 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
? Італія «Про Патрія»
1940–1942 Італія «Аччаеріє Фальк»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуби «Новара» та «Ювентус», а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єраРедагувати

У дорослому футболі дебютував 1912 року виступами за команду клубу «Новара», в якій провів тринадцять сезонів.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1925 року. Відіграв за «стару синьйору» наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру, повернувшись до «Новари». Прийшов до команди 1927 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1929.

Виступи за збірнуРедагувати

1920 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала лише один рік, провів у формі головної команди країни 4 матчі. У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1920 року в Антверпені.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру, очоливши тренерський штаб клубу «Про Патрія».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Аччаеріє Фальк», команду якого Маріо Менегетті очолював як головний тренер до 1942 року.

ДжерелаРедагувати