Відкрити головне меню

Маріо Бава

Італійський кінооператор, кінорежисер, сценарист

Ма́ріо Ба́ва (італ. Mario Bava; нар. 31 липня 1914, Санремо, Лігурія, Італія — пом. 25 травня 1970, Рим, Італія) — італійський кінооператор, кінорежисер, сценарист, майстер зі спецефектів. Визнаний майстер фільмів жахів, один із засновників жанру джалло.

Маріо Бава
італ. Mario Bava
Mario Bava 75.jpg
Маріо Бава, квітень 1975
Дата народження 31 липня 1914(1914-07-31)
Місце народження Санремо, Лігурія, Італія
Дата смерті 27 травня 1970(1970-05-27) (55 років)
Місце смерті
Поховання Кампо Верано
Громадянство Італія Італія
Професія кінооператор, кінорежисер, сценарист
Напрям жахи (джалло)
Діти Lamberto Bava[d]
IMDb ID 0000878
Commons-logo.svg Маріо Бава у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Маріо Бава народився 31 липня 1914 року в місті Санремо, Італія. Його батько — Еудженіо Бава, скульптор за освітою, працював в німому кіно спочатку творцем спецефектів, потім оператором. Деякий час Маріо працював асистентом у батька та інших італійських кінематографістів. Уперше як оператор Бава виступив у 1939 році, знявши дві короткометражні стрічки спільно з Роберто Росселліні. До початку режисерської діяльності як оператор зняв близько 45-ти фільмів.

У 1957 р. Маріо Бава працював оператором над фільмом режисера Ріккардо Фреда «Вампіри». На 12-й день зйомок Фреда, через розбіжності з продюсерами фільму, покинув майданчик, і Бава закінчив фільм за декілька днів, внісши безліч змін у сценарій, дознявши кілька сцен та придумавши оригінальні спецефекти[1]. З наступним фільмом Фреда «Калтікі, безсмертний монстр» (1959) трапилася така ж історія. Після того, як Бава «врятував» таким чином декілька проектів студії Galatea Film (при цьому він не згадувався в титрах які режисер), глава студії Нелло Санті запропонував йому дебютувати режисерською роботою на будь-якому матеріалі. Першим фільмом Маріо Бава став готичний хорор «Маска Сатани». Фільми «Дівчина, яка надто багато знала» та «Шість жінок для вбивці» заклали основу жанру, нині відомого як джалло, а «Кривава затока» — один з перших слешерів.

У 1972 році Бава зняв фільм «Ліза і диявол», що не мав успіху в Італії, а в США що вийшов лише в обмежений прокат. Оскільки в тому ж році вийшов надзвичайно успішний фільм «Той, що виганяє диявола», продюсер Альфредо Леоне умовив Бава на переробку фільму, щоб надати йому схожому з успішним конкурентом вигляду. В процесі переробок Бава розсварився з Леоне і покинув знімальний майданчик. Перероблений варіант під назвою «Будинок вигнання диявола» (1975) провалився у прокаті.

Знятий у 1974 році фільм «Дикі пси» не вийшов на екран через банкрутство продюсера, в результаті якого все майно останнього, включаючи фільм, було розділено між кредиторами; фільм вийшов лише через 20 років, завершений сином режисера Ламберто і акторкою Леа Ландер. Незважаючи на фінансові проблеми, Бава що знову залишився без роботи, намагався триматися бадьоро і відхилив пропозицію Діно Де Лаурентіса зайняти режисерське крісло римейка «Кінг-Конга».

У 1977 році вийшов фільм Маріо Бави «Шок», окремі сцени в якому зняв його син Ламберто. Також спільно з сином Бава поставив телефільм «Венера на острові» за мотивами оповідання П. Меріме. У фільмі Даріо Ардженто «Інферно» Бава працював над деякими спецефектами.

Маріо Бава помер 25 травня 1970 року в Римі від серцевого нападу. Похований на кладовищі Кампо Верано.

ВизнанняРедагувати

Деякі візуальні рішення і режисерські ходи Бава вразили професійних кінематографістів, алюзії на його фільми помітні у фільмах передусім італійських та італо-американських режисерів — Федеріко Фелліні, С. Кубрика, Андрія Тарковського, М. Скорсезе, Антоніо Маргеріті, Даріо Ардженто.[2] Незважаючи на повагу й високу оцінку інтелектуалів і режисерів в усьому світі, сам Бава дуже скромно та самокритично ставився до роботи кінорежисера, воліючи називати себе «не майстром, але ремісником». У останньому інтерв'ю, даному незадовго до смерті газеті L'espresso, на питання кореспондента, що він може сказати про свої фільми, Бава з убивчою самоіронією відповів: «Усі мої фільми — повне лайно, можете не сумніватися».

Фільмографія (вибіркова)Редагувати

Фільми Маріо Бави ▼ 
Рік Назва українською Оригінальна назва Оператор Режисер Сценарист
1943 Пригода Аннабелли L'avventura di Annabella  
Святої Єлени, маленький острів Sant'Elena, piccola isola  
1946 Рибний суп L'orecchio    
1947 Чоловіки і небо Uomini e cieli  
Любовний напій L'elisir d'amore  
Різдво в таборі 119 Natale al campo 119  
к/м Легендарна симфонія Legenda Sinfonica    
Свята ніч Santa notte    
к/м Флавіїв амфітеатр Anfiteatro Flavio    
1948 Безтями від опери Follie per l'opera  
Блазні Pagliacci (Amore tragico)  
1949 Симфонічні варіації Variazioni sinfoniche    
1950 Міс Італія Miss Italia  
Собаче життя Vita da cani  
Її улюблений чоловік Her Favourite Husband  
1951 Весняна пісня Canzone di primavera  
1951 Антоній Падуанський Antonio di Padova  
Поліцейські та злодії Guardie e ladri  
Не кохаю його, але... але... Amor non ho… però… però  
к/м Гойя Goya  
1952 Герої недільного дня Gli eroi della domenica  
Тато стає мамою Papà diventa mamma  
1953 Пробач мене Perdonami!  
Бульвар надії Il viale della speranza  
Вілла Боргезе Villa Borghese  
Іграшки та парфумерія Balocchi e profumi  
1954 Старші класи Terza liceo  
Божевільні речі Cose da pazzi  
Грацієлла Graziella  
1955 Добраніч… адвокат! Buonanotte… avvocato!  
Пригоди Джакомо Казанови Le avventure di Giacomo Casanova  
Найкрасивіша жінка світу La donna più bella del mondo (Lina Cavalieri)  
1956 Вкрали трамвай Hanno rubato un tram  
Коханка Нерона Mio figlio Nerone  
1957 Вампіри I Vampiri    
Подвиги Геракла Le fatiche di Ercole  
1958 Нічне місто Città di notte  
Смерть прийшла з космосу La morte viene dallo spazio  
Подвиги Геракла: Геракл і цариця Лідії Ercole e la regina di Lidia  
1959 Хаджи-Мурат — білий диявол Agi Murad il diavolo bianco  
Калтікі, безсмертний монстр Caltiki — il mostro immortale    
Гігант Марафону, або Марафонська битва La battaglia di Maratona    
1960 Маска Сатани La maschera del demonio      
Есфір і цар Esther and the King    
1961 Подвиги Геракла: Геракл у царстві тіней Ercole al centro della Terra      
Вторженці Gli invasori      
Тисяча й одна ніч (1961) Le meraviglie di Aladino  
1963 Дівчина, яка надто багато знала La ragazza che sapeva troppo      
Чорна субота, або Три обличчя страху I tre volti della paura      
Батіг і тіло La frusta e il corpo    
1964 Кров і чорні мережива Sei donne per l'assassino      
Дорога до Форту Аламо La strada per Forte Alamo    
1965 Планета вампірів Terrore nello spazio      
1966 Кров за кров I coltelli del vendicatore      
Операція «Страх» Operazione paura      
Доктор Голдфут і дівчата-бомби Le spie vengono dal semifreddo    
Рінго з Небраски Ringo del Nebraska  
1968 Дияболік Diabolik      
т/с Пригоди Одіссея Odissea  
1970 Сокира для нареченої Il rosso segno della follia      
Рий Кольт і Вінчестер Джек Roy Colt & Winchester Jack    
П'ять ляльок для серпневого місяця 5 bambole per la luna d'agosto  
1971 Кривава затока Reazione a catena      
1972 Камера тортур Gli orrori del castello di Norimberga    
Чотири рази тієї ночі Quante volte… quella notte    
1973 Будинок диявола La Casa dell'esorcismo    
1974 Дикі пси Cani arrabbiati    
1975 Будинок того, що виганяє диявола The House of Exorcism    
1977 Шок Schock    
1981 т/с Диявольські ігри I giochi del diavolo  

НагородиРедагувати

Нагороди та номінації Маріо Бави[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Каталонський міжнародний кінофестиваль в Сіджасі
1978 Срібна медаль за найкращий сценарій Шок Нагорода

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати