Маріка довгодзьоба
| Маріка довгодзьоба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець довгодзьобої маріки
.jpg) Самиця довгодзьобої маріки
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cinnyris lotenius (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Certhia lotenia Linnaeus, 1766 Nectarinia lotenia (Linnaeus, 1766) Arachnechthra lotenia (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ма́ріка довгодзьоба[2] (Cinnyris lotenius) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Індії та на Шрі-Ланці[3][4]. Вид названий на честь Йоана Гідеона Лотена, двадцять дев'ятого губернатора Голландського Цейлону[5][6].
Опис ред.
Довжина птаха становить 12-13 см. У самців під час сезону розмноження забарвленн переважно фіолетове, металево-блискуче, крила бронзові, на грудях жовті плямки, живіт сірувато-коричневий. У самиць верхня частина тіла жовтувато-сіра, нижня частина тіла жовтувата. Забарвлення самців під час негніздового періоду подібне до самиць, однак на нижній частині тіла у них є фіолетова, металево-блискуча смуга[7][8]. Дзьоб довгий, пристосований до живлення нектаром[9].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[10]
- C. l. hindustanicus Whistler, 1944 — Південна Індія;
- C. l. lotenius (Linnaeus, 1766) — Шрі-Ланка.
Поширення і екологія ред.
Довгодзьобі маріки поширені на півдні Індії та на Шрі-Ланці[11][12]. Вони живуть у вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, на полях, в парках і садах[13][14]. Живляться нектаром, дрібними комахами і павуками[15]. Сезон розмноження триває з листопада по березень в Індії та з лютого по травень на Шрі-Ланці. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 15 днів[16].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris lotenius. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ali S & S D Ripley (1999). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 10 (вид. 2). Oxford University Press. с. 28—31. ISBN 0-19-562063-1.
- ↑ Rasmussen, P. C. & J. Anderton (2005). The Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 548.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 231. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Raat, AJP (2010). The life of Governor Joan Gideon Loten (1710-1789):a personal history of a Dutch virtuoso. Uitgeverij Verloren. с. 21.
- ↑ Santharam, V (1981). Some interesting observations: Eclipse plumage in Loten's Sunbird (Nectarinia lotenia). Newsletter for Birdwatchers. 21 (9&10): 14—15.
- ↑ Neelakantan, K. K. (1975). Curious behaviour of a Loten's Sunbird (Nectarinia lotenia). Journal of the Bombay Natural History Society. 72 (3): 858—859. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Oates, EW (1890). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Volume 2. Taylor and Francis, London. с. 358.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Baker, H.R.; Inglis, Charles M. (1930). The Birds of Southern India. Government Press, Madras. с. 125—126.
- ↑ Majumdar, N (1981). Extension of range of the Indian Maroonbreasted Sunbird, Nectarinia lotenia hindustanica (Whistler) [Aves, Nectariniidae], and the Northern Jungle Myna, Acridotheres fuscus fuscus (Wagler) [Aves, Sturnidae]. Journal of the Bombay Natural History Society. 78 (2): 383—384. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Dewar, Douglas (1913). Glimpses of India birds. John Lane, London. с. 218.
- ↑ Set up a bird sanctuary at home. The Hindu (en-IN) . 20 листопада 2015. ISSN 0971-751X. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Reuben, Rachel (1986). Feeding behaviour of Sunbirds, Nectarinia zeylonica and N. lotenia. Journal of the Bombay Natural History Society. 83 (2): 446—447. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Aitken, E. H. (1887). Nest and eggs of Cinnyris lotenia. Journal of the Bombay Natural History Society. 2 (1): 52. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |