Марущак Іван Петрович

український тренер, громадсько-політичний діяч

Іва́н Петро́вич Марущак (нар. 25 квітня 1970, с. Городок, Заліщицький район, Тернопільська область, УРСР) – український колабораціоніст з Росією, футбольний тренер. З 8 грудня 2015 року — депутат Тернопільської обласної ради, член фракції партії «Європейська Солідарність».[1][2]

Ф
Іван Марущак
Особисті дані
Повне ім'я Марущак Іван Петрович
Народження 25 квітня 1970(1970-04-25) (53 роки)
  с. Городок, Тернопільська область, УРСР
Громадянство Україна Україна
Росія Росія
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1998 Росія «Моздок»
1999—2000 Україна «Орбіта» (Красногвардійське) (амат.)
2000—2002 Україна «Боспор» (Керч) (амат.)
2002—2004 Україна «Таврія-2» (амат.)
2004 Україна «Таврія» тренер
2005 Україна «Ялос» (амат.)
2006—2008 Україна «Олком»
2008 Україна «Княжа-2»
2009—2010 Україна «Фенікс-Іллічовець»
2010 Україна «Форос» (амат.)
2010 Україна «Фенікс-Іллічовець»
2010—201? Україна «Жемчужина» (Ялта) ген. дир.
2010—2014 Україна «Жемчужина» (Ялта)
2014 Росія «Жемчужина» (Ялта)
2015 Україна «Агро» (Синьків) президент
2016 Україна «Тернопіль» президент
2016 Україна «Тернопіль»

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 6 червня 2020.

Україна Депутат
Тернопільської обласної ради
6-го скликання
«Блок Петра Порошенка» 8 грудня 2015 т. ч.

За інформацією ЗМІ, станом на серпень 2014 року Іван Марущак був громадянином Російської Федерації.[3][4][5] У листопаді 2015 року у коментарі тернопільським журналістам Марущак заперечив факт наявності у нього російського громадянства.[5]

21 жовтня 2016 року Комітет з етики та чесної гри Федерації футболу України рекомендував українським футбольним інституціям не залучати Івана Марущака до роботи. Причиною стали дії та висловлювання Марущака, «які можна трактувати як визнання Криму суб'єктом Російської Федерації та схвалення його захоплення російськими військами».[6]

Біографія ред.

У 1988–90 роках служив у Радянській армії, після чого працював спортивним інструктором у Чернівцях. У 2003 році закінчив Московську державну академію фізичної культури та спорту.[1]

У 1998 році як головний тренер очолював команду Другої ліги чемпіонату Росії «Моздок» з одноіменного міста на Північному Кавказі. Після цього працював головним тренером низки аматорських команд, клубів української Другої ліги («Олком» Мелітополь, «Княжа-2» Щасливе та «Жемчужина» Ялта) та першолігового «Фенікс-Іллічовця» з Калініного. У 2004 році був помічником головного тренера сімферопольської «Таврії».[7] Під час роботи у «Жемчужині» також деякий час суміщав посади головного тренера і генерального директора клубу.[8]

Після початку російської інтервенції до Криму ред.

У 2014 році невдовзі після початку російської агресії проти України Марущак опинився в центрі політичного скандалу, коли ялтинська «Жемчужина» під його керівництвом зіграла два товариські матчі з дублем російської команди «Терек», які відбулися 4 квітня у м. Грозний та 8 червня у Ялті за присутності перших осіб Чеченської Республіки та російської окупаційної адміністрації Криму.[9][10]

Керівництво «Жемчужини» так прокоментувало ці події:[11][12]

«Ми розуміємо, що участь СК "Жемчужина" в даній події покладає на клуб велику відповідальність. І ми готові з честю представити спортивне обличчя наймолодшого суб'єкта Російської Федерації – Республіки Крим.»
Оригінальний текст (рос.)
«Мы понимаем, что участие СК "Жемчужина" в данном событии возлагает на клуб большую ответственность. И мы готовы с честью представить спортивное лицо самого молодого субъекта Российской Федерации – Республики Крым.»
«Поки багато хто спостерігав і думав, ми діяли: ще до проведення референдуму в Криму ми виступили з ініціативою про проведення матчу дружби між "Жемчужиною" та "Тереком" (Грозний). Отримавши підтримку Голови Чеченської Республіки Рамзана Кадирова, футболісти "Жемчужини" відправилися до Грозного, а через деякий час запросили до Ялти з візитом у відповідь футболістів зі столиці Чечні.»
Оригінальний текст (рос.)
«Пока многие наблюдали и думали, мы действовали: еще до проведения референдума в Крыму мы выступили с инициативой о проведении Матча Дружбы между "Жемчужиной" и "Тереком" (Грозный). Получив поддержку Главы Чеченской Республики Рамзана Кадырова, футболисты "Жемчужины" отправились в Грозный, а через некоторое время пригласили в Ялту с ответным визитом и футболистов из столицы Чечни.»

У 2014 році у період виступів «Жемчужини» у другому дивізіоні чемпіонату Росії та у кубку Росії[13] Марущак продовжив працювати головним тренером ялтинського клубу.[14][15][16][17] «Жемчужина» мала проблеми з фінансуванням[18][19], і її керівництво навіть зверталось до В. Путіна за фінансовою допомогою. У тексті звернення до Путіна є такі слова:[12]

«Наша громадська позиція завжди залишалася чіткою і незмінною. Саме ялтинська "Жемчужина" стала першою кримською командою, що зіграла цієї весни під прапором Російської Федерації... Всі наші думки та надії були пов'язані тільки з інтеграцією Криму до Російської Федерації, з якнайшвидшим вступом "Жемчужини" до російської футбольної сім'ї.»
Оригінальний текст (рос.)
« Наша гражданская позиция всегда оставалась четкой и неизменной. Именно ялтинская "Жемчужина" стала первой крымской командой, сыгравшей этой весной под флагом Российской Федераци… Все наши мысли и надежды были связаны только с интеграцией Крыма в Российскую Федерацию, со скорейшим вступлением "Жемчужины" в российскую футбольную семью.»

«Жемчужина» розраховувала отримати кошти з російського бюджету, які начебто обіцяв кримському клубу міністр спорту Росії Віталій Мутко, і яких ялтинці так і не отримали.[12][20] Після рішення УЄФА про заборону командам з Криму виступати у чемпіонаті Росії, у січні 2015 року кримські клуби було виключено з другого російського дивізіону,[21] і «Жемчужину» було розформовано.

Повернення до Тернопільської області ред.

Після цього Марущак повернувся на материкову частину України. У 2015 році працював президентом аматорського футбольного клубу «Агро»[1] з села Синьків Тернопільської області, спонсором якого є підприємство Дмитра Фірташа «DF Agro».

У 2016 році працював головним тренером і президентом футбольного клубу «Тернопіль».[11][22]

Розгляд справи Марущака у ФФУ ред.

21 жовтня 2016 року відбулося засідання Комітету з етики та чесної гри ФФУ, за результатами якого дії Івана Марущака, який брав участь як тренер ФК «Жемчужина» в товариському матчі з ФК «Терек» (Грозний, Росія), було визнано такими, що відносяться до порушень, передбачених Дисциплінарними правилами ФФУ, зокрема, ст. 8. Глави IV, п.14 — поведінка, яка шкодить репутації футболу та ФФУ. Комітету з етики та чесної гри, беручи до уваги ст. 7 Глави III, п.3. Дисциплінарних правил ФФУ, згідно з якою «Кожен, хто своєю поведінкою і/або висловами завдає шкоди репутації футболу та органів його управління, використовує футбольні змагання для викликів суспільній моралі, підпадає під дію дисциплінарних санкцій», передав матеріали перевірки до Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ для прийняття подальшого рішення.[23]

Депутатська діяльність ред.

25 жовтня 2015 року Іван Марущак взяв участь у чергових місцевих виборах до Тернопільської обласної ради як кандидат від партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“».[24] На момент виборів прописаний у м. Сімферополь.[25]

Із 8 грудня 2015 року — депутат Тернопільської обласної ради. Є членом постійної комісії з питань освіти, науки, молодіжної політики, фізичної культури і спорту Тернопільської обласної ради. Марущак є членом фракції партії «Європейська Солідарність» («Блок Петра Порошенка „Солідарність“»).[1][2][26]

Згідно електронної декларації про доходи, за 2016 рік депутат заробив близько 9 тисяч гривень у комунальному підприємстві «Футбольний клуб „Тернопіль“». Окрім того, він задекларував 197 тисяч гривень готівкою.[27]

Примітки ред.

  1. а б в г Іван Марущак. te-rada.org. Тернопільська обласна рада. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  2. а б Фракція «Європейська Солідарність». te-rada.org. Тернопільська обласна рада. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  3. Гендиректор футбольного клуба Бабей: ялтинская «Жемчужина» укомплектована на 80%. rsport.ria.ru (рос.). 1 серпня 2014. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
  4. Гендиректор футбольного клуба Бабей: Ялтинская «Жемчужина» укомплектована на 80%. Спорт Mail.Ru (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
  5. а б Тернопільський депутат з Блоку Порошенка – “кримський сепаратист”?. 30 листопада 2015. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
  6. Комитет по этике и честной игре рекомендует футбольным институциям Украины не привлекать к работе Марущака. www.matchday.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 30 січня 2018.
  7. Марущак Иван Петрович 25.04.1970. footballfacts.ru. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 29 січня 2018.
  8. Иван Марущак: "17 марта мы планируем презентацию «Жемчужины». ua-football.com (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 січня 2018.
  9. Ялтинская «Жемчужина» сразилась с «Тереком» из Грозного (ФОТО) (ВИДЕО). www.webcitation.org (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 25 січня 2018.
  10. ФФУ звинуватила Івана Марущака у співпраці з ялтинською Жемчужиною. ua-football.com (укр.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  11. а б Экс-тренер ялтинской Жемчужины стал президентом ФК Тернополь. ua-football.com (рос.). Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 25 січня 2018.
  12. а б в Ялтинская «Жемчужина» написала открытое письмо Путину. Sports.ru (рос.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2018.
  13. Жемчужина – Сочи (0:2) 12 августа 2014. Кубок России 2014-15. Протокол матча. news.sportbox.ru (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
  14. ФК "Витязь" Крымск (28 серпня 2014), Иван Марущак, главный тренер «Жемчужины» Ялта, процитовано 25 січня 2018
  15. Контрольный матч. Севастополь – Жемчужина 5:0. ua-football.com (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  16. Иван Марущак: Вы не представляете, какой ажиотаж в Ялте вызывает матч "Жемчужины" с ФК "Сочи"! | Футбол России. onedivision.ru. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 26 січня 2018.
  17. ФК «Жемчужина» Ялта: футболисты, тренеры, статистика, протоколы. footballfacts.ru. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
  18. Ялтинская "Жемчужина" решила сняться со второго дивизиона чемпионата России. Футбол 24. football24.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  19. Иван Марущак: Футбол – моя жизнь, «Жемчужина» – в моем сердце! | Статья. onedivision.ru. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
  20. «Кушаем пельмени. По восемь штук, маленьких». Как умирает ялтинская «Жемчужина». Sports.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2014. Процитовано 29 січня 2018.
  21. Кримські клуби виключені з другого дивізіону чемпіонату Росії – офіційно. Чемпіон. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  22. Футбольний клуб «Тернопіль». fc.ternopil.ua (укр.). Офіційний сайт ФК «Тернопіль». Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  23. Засідання Комітету з етики та чесної гри ФФУ. ffu.ua. Федерація футболу України. 21 жовтня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
  24. Місцеві вибори 2015. Територіальний виборчий округ №15 з виборів депутатів Тернопільської обласної ради. www.cvk.gov.ua. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  25. Відомості про обраних депутатів партії "Блок Петра Порошенка «Солідарність»" до Тернопільської обласної ради. www.cvk.gov.ua. Центральна виборча комісія України. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  26. Депутати Тернопільської обласної та міської рад не мігрували між фракціями політичних партій. oporaua.org. Громадянська мережа «ОПОРА». Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  27. Багатії та нужденні обласної ради: мільйонери, безхатченки і «альфонси». Тижневик "Номер один" (укр.). 30 травня 2017. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 11 квітня 2018.

Посилання ред.