Мартті Агтісаарі

10-й президент Фінляндії
(Перенаправлено з Марті Ахтісаарі)

Марті Ойва Калеві Агтісаарі (фін. Martti Oiva Kalevi Ahtisaari; 23 червня 1937, Виборг — 16 жовтня 2023, Гельсінкі[4]) — фінський державний діяч і дипломат, десятий президент Фінляндії (1994—2000), спеціальний посланець генерального секретаря ООН з керівництва процесом визначення майбутнього статусу Косова. З 1965 року поперемінно працював в міністерстві закордонних справ Фінляндії і ООН. Виступав міжнародним посередником в різних збройних конфліктах, які велися між ПАР і повстанцями Намібії, НАТО і Югославією, Великою Британією і ірландськими терористами, Індонезією і сепаратистами провінції Ачех. У листопаді 2005 року призначений спеціальним посланцем генерального секретаря ООН в Косові. Лауреат Нобелівської премії миру 2008 року.

Марті Ойва Калеві Агтісаарі
фін. Martti Ahtisaari
Марті Ойва Калеві Агтісаарі
Марті Ойва Калеві Агтісаарі
10-й президент Фінляндії
1 березня 1994 — 1 березня 2000
Попередник Мауно Койвісто
Наступник Тар'я Галонен
Народився 23 червня 1937(1937-06-23) (86 років)
Вийпурі (Виборг), Фінляндія
Помер 16 жовтня 2023(2023-10-16)[1][2] (86 років)
Гельсінкі, Фінляндія[2]
Похований Гієтаніємі
Відомий як політик, дипломат, педагог
Місце роботи Організація Об’єднаних Націй
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Національність фін
Alma mater Університет Оулу (1959), Kuopio Lyceum High Schoold (1952)[3] і Oulun Lyseon Lukiod (1956)
Політична партія Соціал-демократична партія Фінляндії
У шлюбі з Ева Ірмелі Агтісаарі
Діти Марко Агтісааріd[3]
Релігія лютеранство
Нагороди
Нобелівська премія миру (2008)
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
Великий хрест зі стрічкою Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Кавалер ордена Австралії
Кавалер ордена Австралії
Підпис

Біографія ред.

Марті Агтісаарі народився 23 червня 1937 року в карельському місті Вийпурі у Фінляндії (тепер — місто Виборг). З 1965 року став працювати у відділі з надання допомоги країнам, що розвивалися (згодом — департамент співпраці з країнами, що розвиваються), міністерства закордонних справ Фінляндії. У 1973 році Агтісаарі призначено надзвичайним і повноважним послом Фінляндії в Танзанії, а в 1975 році, за сумісництвом, очолив фінську дипломатичну місію в Замбії, Сомалі і Мозамбіку.

У 1977 році Агтісаарі обійняв посаду уповноваженого ООН в Намібії. У 1984 році Агтісаарі повернувся до Фінляндії: обійняв у міністерстві закордонних справ посади помічника державного секретаря з питань допомоги країнам, що розвиваються, і начальника департаменту допомоги країнам, що розвиваються. У 1987 році Агтісаарі став заступником генерального секретаря ООН з господарських й адміністративних питань. У 1989—1990 роках Агтісаарі керував в Намібії UNTAG (англ. United Nations Transition Assistance Group) — восьмитисячним військовим і цивільним контингентом ООН, що займався підготовкою демократичних виборів.

У 1991 році Агтісаарі очолив міністерство закордонних справ Фінляндії. У 1992—1993 роках був головою робочої групи з Боснії і Герцеговини на міжнародній конференції ООН з колишньої Югославії в Женеві, виступав на конференції як спеціальний консультант і обіймав посаду спецпредставника генерального секретаря ООН у справах колишньої Югославії.

У 1994 році Агтісаарі обрано президентом Фінляндії. Навесні 1999 року став одним з мирних посередників під час війни в Югославії, запропонував план мирного врегулювання — угода про принципи для сприяння врегулюванню кризи в Косові, який був прийнятий керівництвом Югославії.

В 1998 році присвоєно звання почесного доктора НаУКМА.

У 2000 році, після закінчення президентського терміну, Агтісаарі заснував неурядову організацію «Ініціатива з управління кризами» (англ. Crisis Management Iniatiative, CMI). У 2000 році працював в комітеті «трьох мудреців», завдяки яким Австрія вийшла з дипломатичної ізоляції з боку інших країн ЄС. У 20002001 роках інспектував склади озброєнь Ірландської республіканської армії. У 2005 році за посередництва Агтісаарі і CMI був підписаний мирний договір, що поклав край тридцятирічній війні між урядом Індонезії і сепаратистським рухом в провінції Ачех. У тому ж 2005 року Агтісаарі призначено спеціальним посланцем генерального секретаря ООН з керівництва процесом визначення майбутнього статусу Косова. У 2007 році він представив план мирного врегулювання косовського конфлікту, який, проте, через позиції Росії і Китаю не був прийнятий Радою безпеки ООН.

У жовтні 2008 року Агтісаарі нагороджено Нобелівською премією миру — «за ті зусилля у вирішенні міжнародних конфліктів, які він прикладав на кількох континентах протягом трьох десятиліть». Після звістки про присудження премії Агтісаарі в інтерв'ю повідомив про намір заснувати фонд від свого імені: «коли я піду на покій, хай мою справу продовжують інші».

Агтісаарі був одруженим, мав сина.

Визнання ред.

Примітки ред.

Посилання ред.