Мартін Мартенс

бельгійський ботанік, професор хімії та ботаніки нідерландського походження

Мартін Мартенс (нід. Martin Martens[3]; 8 грудня 17978 лютого 1863) — бельгійський ботанік, професор хімії та ботаніки нідерландського походження.

Мартін Мартенс
нід. Martin Martens
Народився 8 грудня 1797(1797-12-08)
Маастрихт
Помер 8 лютого 1863(1863-02-08) (65 років)
Левен, округ Левенd, Брабант[d], Бельгія[1]
Місце проживання Бельгія Бельгія
Країна  Нідерланди
 Бельгія
Діяльність ботанік, птеридолог, хімік
Галузь ботаніка, хімія
Членство Бельгійська королівська академія медициниd

Біографія ред.

Мартін Мартенс народився у Маастрихті 8 грудня 1797 року.

Мартенс був професором хімії та ботаніки у Лувенському католицькому університеті,[4] який спеціалізувався на вивченні та класифікації папоротей. Спільно з Анрі Гійомом Галеотті він опублікував трактат про папоротники Мексики Memoire sur les Fougères du Mexique, et considérations sur la géographie botanique de cette contrée.[5] Мартенс зробив значний внесок у ботаніку, описавши багато видів рослин[6].

Мартін Мартенс помер 8 лютого 1863 року.

Наукова діяльність ред.

Мартін Мартенс спеціалізувався на папоротеподібних та на насіннєвих рослинах[3].

Окремі публікації ред.

  • Flora von Württemberg 1834.
  • Memoire sur les Fougères du Mexique, et considérations sur la géographie botanique de cette contrée (with Henri Guillaume Galeotti).

Див. також ред.

Список ботаніків за скороченням

Примітки ред.

  1. http://www.armb.be/index.php?id=3583
  2. IPNI,  M.Martens
  3. а б International Plant Names Index: Martin Martens (1797—1863). Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.
  4. Biodiversity Heritage Library [Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine.] Taxonomic literature : a selective guide to botanical publications
  5. Google Books [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] Mémoire Sur Les Fougères Du Mexique Et Considérations Sur la Géographie Botanique de Cette Contrée
  6. Перелік таксонів, описаних М.Мартенсом. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015.

Посилання ред.