Мартироло́г (від грец. μάρτυς — свідок; грец. μαρτύριον — доказ) — список визнаних мучеників, імена яких наводяться в календарному порядку відповідно до дати їх мучеництва (тобто «днями народження» до нового життя).

Мартирологи покликані полегшити запам'ятовування днів, в які здійснювалося щорічне церковне поминання того чи іншого мученика, і, як правило, поряд з датою кончини, містили короткі відомості про обставини його мученицької смерті. У католицькій і православній церквах, де мученики є об'єктами релігійного шанування і виступають у ролі посередників між Богом і людиною, мартирологи відіграють найважливішу роль.

Найбільш ранні з відомих нам мартирологів — Римський мартиролог (354) і календарі мучеників, Карфагенський і Константинопольський, — містили імена місцевошанованих мучеників. Папа Григорій XIII (1572—1585) розпорядився скласти загальноцерковний мартиролог, а наступні папи переглядали і доповнювали його.

Надалі поняття «мартиролог» стало використовуватися в більш широкому, переносному значенні. В даний час в публіцистиці це слово часто використовується для позначення переліку осіб, які зазнали переслідувань або страждань, а також переліку пережитих кимось страждань, фактів переслідування тощо[1][2]

Список ред.

Список праведників ред.

Також мартирологом називають списки невинних жертв — списки пам'яті Голокоста, найбільший з таких списків зберигається в Залі Імен[3] музею Яд Вашем.

Примітки ред.

  1. Тлумачний словник російської мови Ушакова. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 24 березня 2012. 
  2. Т. Ф. Єфремова. Новий словник російської мови. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2012. 
  3. В поисках утраченной памяти [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.) mfa.gov.il

Джерела та література ред.

Посилання ред.