Мартинівка (Черкаський район)
Марти́нівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Степанецькій сільській громаді. Населення — близько тисячі чоловік. Через село тече річка Мартинка, права притока Росави.
село Мартинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Тер. громада | Степанецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71080410110089000 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 18 століття |
Населення | 1324 |
Поштовий індекс | 19041 |
Телефонний код | +380 4736 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′7″ пн. ш. 31°17′32″ сх. д. / 49.63528° пн. ш. 31.29222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
107 м |
Відстань до обласного центру |
58,6 (фізична) км[1] |
Відстань до районного центру |
25 (автошляхами) км[2] |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Степанці |
Карта | |
Мапа | |
|
Історія
ред.1909 року в селі знайшли Мартинівський скарб.
Цукровий завод
ред.Від середини ХІХ ст. уся історія села зосереджувалась навколо цукрового заводу.
Перший цукровий завод побудований Дарієм (за іншими даними - Августом) Понятовським у 1852 р. Потім власниками заводу почергово були граф Бутурлін та князь Юрчаков. Наприкніці ХІХ ст. завод купив Федір Терещенко. По його смерті підприємство успадкувала донька – Надія Федорівна Муравйова-Апостол[3].
21 листопада 1918 р. цукровий завод був підданий погрому, під час якого загинуло 4 осіб: помічник директора Іосиф Добровольський, механік Іван Тильман, завідувач лісами Іван Нікітін та помічник бухгалтера Гнат Мінецький[4].
У 2000 р. цукровий завод оголосив про своє банкрутство.
Відомі люди
ред.У Мартинівці в 1856 році народився польський революціонер-соціаліст Людвік Варинський. В пам'ять про земляка в селі його іменем названо школу, встановлено бронзове погруддя і до 1997 року діяв музей.
У селі проїздом бував Тарас Шевченко. Їдучи з Корсуня до Межиріча, він прямував дорогою з боку Павлівки через колишній центр Мартинівки. Про це свідчать спогади Миколи Юрченка про те, що його прадід возив конем пошту з Корсуня до Канева і підвозив на фургоні Шевченка. На честь цього в селі 2008 року було встановлено пам'ятний знак[5].
Література
ред.- Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 38. ISBN 966-8947-00-2
- Слива Є. П. «Мартинівський скарб» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — краєзнавчий нарис про історію села Мартинівка Канівського району Черкаської області, Видавництво «Канівська Прес-Група» [Архівовано 10 вересня 2009 у Wayback Machine.], Канів, 2007, 76 стор., ілюстрації
- Martynówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 140. (пол.)
Посилання
ред.- ↑ http://maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 22, 24. ISBN 966-8947-00-2
- ↑ Мартинівський парфенон. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
- ↑ Киевская мысль, 1918, 3 грудня
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2008. Процитовано 7 жовтня 2009.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)