Мартинюк Микола Миколайович
Мико́ла Микола́йович Мартиню́к (13 липня 1992, Кременчук — 5 травня 2015, Авдіївка) — солдат Збройних сил України, cтрілець — помічник гранатометника аеромобільно-десантного взводу 3 аеромобільно-десантної роти 1 аеромобільно-десантного батальйону, учасник російсько-української війни.
| Мартинюк Микола Миколайович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 липня 1992 Кременчук | |
| Смерть |
5 травня 2015 (22 роки) Авдіївка | |
| Поховання | Кременчук | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 13 липня 1992 року в м. Кременчук, Полтавська область, Україна.
Закінчив у 2009 році Кременчуцьку ЗОШ № 17, потім Кременчуцький професійний ліцей нафтопереробної промисловості у 2011 році, де отримав спеціальність газоелектрозварника. Строкову службу (2012—2014 рр.) проходив в аеромобільно-десантних військах.
У зону АТО призваний за частковою мобілізацією 14 лютого 2015 року, служив у 95-а окрема аеромобільна бригада.
5 травня 2015-го загинув поблизу Авдіївки — БТР підірвався на фугасі, закладеному терористами. Тоді ж загинули сержант Василь Миханюк, солдати Олександр Щуров та Ярослав Мялкін.
Вдома лишилися батьки. Похований 11 травня 2015 року у Кременчуці, на Свіштовському кладовищі на алеї Героїв АТО.
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.[1]
- відзнака Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеня (21 жовтня 2015, посмертно).[2]
Вшанування пам'яті ред.
17 жовтня 2017 року на фасаді Кременчуцького ліцею № 17 «Вибір» імені М. Г. Неленя, де навчався воїн, відкрили меморіальну дошку.[3]
Джерела ред.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 8 червня 2023.
- ↑ Мартинюк Микола Миколайович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 8 червня 2023.
- ↑ Батьки відкрили меморіальну дошку загиблому сину в АТО Миколі Мартинюку. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 8 червня 2023.