Мартиненко Олександр Євгенович
Олекса́ндр Євге́нович Мартиненко (30 квітня 1985, Маріуполь, Донецька область, Українська РСР, СРСР — 7 лютого 2015, Дебальцеве, Україна) — український волейболіст, що виступав на позиції зв'язуючого, військовий, командир гранатометного відділення 2 роти механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Кандидат у майстри спорту з волейболу. Висота атаки/блоку: 335/325[1].
| Олександр Мартиненко Олександр Євгенович Мартиненко | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Прізвиська | Дід | ||||
| Національність | українець | ||||
| Громадянство |
 Україна | ||||
| Народження |
21 березня 1989 Маріуполь, Українська РСР, СРСР | ||||
| Смерть |
7 лютого 2015 район Дебальцевого, Донецька область, Україна | ||||
| Зріст | 198 см | ||||
| Вага | 92 кг | ||||
| Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого і Харківська державна академія фізичної культури | ||||
| Військове звання | рядовий | ||||
| Спорт | |||||
| Країна |
Україна | ||||
| Вид спорту | волейбол | ||||
| Клуб |
2007—2014 Юридична академія | ||||
| Статус професіонала | Кандидат у майстри спорту | ||||
| Завершення виступів | 2014 | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| |||||
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
21 березня 1989 Маріуполь, Донецька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
7 лютого 2015 (25 років) Донецька область, Україна | |
| Громадянство |
Україна | |
| Alma Mater |
Харківська державна академія фізичної культури Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви |
Війна на сході України Бої за Щастя Бої за Дебальцеве | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Біографія ред.
У 2006 році закінчив загальноосвітню школу № 31[2]. З 6-го класу почав професійно займатися волейболом у ПК «Маркохім»[3]. З часом переїхав до Харкова, де закінчив Харківське обласне вище училище фізичної культури та спорту. У 2013 році закінчив Харківську державну академію фізичної культури та спорту, а у 2014 році ще і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. На базі останнього закінчив військову кафедру, де отримав звання — молодший лейтенант запасу.
Протягом майже 10 років захищав честь Харкова та НЮУ ім. Я.Мудрого, виступаючи на професійному рівні за ВК «Юридична академія». За свою спортивну кар'єру неодноразово був переможцем та призером змагань серед професійних команд майстрів[4].
Після початку Російсько-української війни покинув спортивну і юридичну кар'єри. У серпні 2014 року добровільно вступив до лав Збройних сил України і вже на початку вересня поїхав на лінію фронту. Воював у складі 128-ї гірсько-піхотної бригади. Відмовившись від підвищення та перепідготовки, до останнього залишався на лінії фронту[5]. Брав участь у боях під Щастям, Дебальцевим, Нікішиним та Малоорлівкою. Загинув 7 лютого 2015 року близько 16:00 у районі Дебальцевого поблизу села Новоорлівка (Шахтарський район Донецька область). За 4 метри від бійця розірвалася міна. Похований у рідному Маріуполі.
Нагороди ред.
- Орден «За мужність» III ступеня, посмертно (23 травня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6]
Вшанування пам'яті ред.
Рішенням міської ради Маріуполя від 30.06.2015 року № 6/49-5415 за захист суверенітету України та її територіальної цілісності Олександру Мартиненку посмертно присвоєне звання «Почесний громадянин міста Маріуполь».
12—14 лютого 2016 року у Харкові відбулися заходи, присвячені пам'яті Олександра Мартиненка. 13 лютого відбулося відкриття першого Всеукраїнського турніру пам'яті Олександра Мартиненка, а також урочисто був відкритий пам'ятний стенд на його честь. Після закінченні ігрової частини турніру відбулося його урочисте закриття та нагородження учасників і призерів змагань.
В місті Маріуполь іменем Олександра Мартиненка названа вулиця в Кальміуському районі.
Примітки ред.
- ↑ Гравці команди ВСК «Юридична академія» м. Харків. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
- ↑ Маріупольці попрощалися із полеглим земляком, який обороняв Дебальцево. ФОТО. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
- ↑ Звание Почетный гражданин Мариуполя хотят присвоить трем военнослужащим посмертно [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Барком» проти «Юракадемії». Битва за «четвірку». «Юристи»: Тевкун — це не страшно, якщо є подача [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.]
«Будівельники» «розібралися» з «Юракадемією» [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Чемпионат Украины. Суперлига. Вторые матчи 6-го тура [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.) - ↑ Герої не вмирають!. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Указ Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.].