Марта Месарош

угорська кінорежисерка і сценаристка

Ма́рта Ме́сарош (угор. Mészáros Márta; нар. 19 вересня 1931, Будапешт, Угорщина) — угорська кінорежисерка. Лауреатка «Золотого» та «Срібного» Ведмедів Берлінського кінофестивалю, премії ФІПРЕССІ Каннського кінофестивалю, «Срібної мушлі» Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні, Почесного «Скіфського оленя» Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» (2016) та ін. .

Марта Месарош
угор. Mészáros Márta
Mészáros Márta.jpg
Дата народження 19 вересня 1931(1931-09-19) (88 років)
Місце народження Будапешт, Угорщина
Громадянство Угорщина Угорщина
Професія кінорежисер, сценарист
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1956)
Роки активності 1954 — наш час
IMDb ID 0617767
Commons-logo.svg Марта Месарош у Вікісховищі
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Фото Марти Месарош

БіографіяРедагувати

Марта Месарош народилася 19 вересня 1931 року в Будапешті, Угорщина, в сім'ї відомого скульптора Ласло Месароша. Через чотири роки після народження Марти Ласло Месарош з сім'єю переїхав в СРСР, де загинув у ГУЛАГу. До Угорщини Марта повернулася після війни, закінчила середню школу в Будапешті, потім повернулася до Москви і вступила до ВДІКу, де її педагогами були Олександр Довженко, Лев Кулешов, Іван Пир'єв, Сергій Герасимов. Закінчивши ВДІК у 1956 році, Марта Месарош працювала в Бухаресті на студії документальної хроніки, де як режисер знімала науково-популярні і мистецтвознавчі фільми.

У 1968 Месарош дебютувала повнометражним ігровим фільмом «Минулий день». У 1975 році Марта Месарош поставила стрічку «Удочеріння», яка стала успіхом режисерки та принесла їй головний приз 35-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (1985) — Золотого ведмедя.

Світову славу Марті Месарош принесла автобіографічна кінотрилогія, розпочата у 1984 році стрічкою «Щоденник для моїх дітей» (наступні фільми: «Щоденник для моїх коханих» (1986) та «Щоденник для моїх батьків» (1990)). Автобіографічний фільм, сюжетом для якого стала трагічна історія сім'ї Месарош, був удостоєний Гран-прі 37-го Каннського міжнародного кінофестивалю.

За час свєї кінокар'єри (з 1954 по 2016 роки) Марта Месарош зняла 62 стрічки, є сценаристом 26-ти з них. Вона також має досвід роботи монтажером, продюсером і оператором. Працювала з такими відомими акторами як Дельфін Сейріг, Марина Владі, Анна Каріна, Фанні Ардан, Ізабель Юппер, Ян Новицький, Єжи Радзивилович, Олаф Любашенко, Ольга Дроздова. У фільмі «Їх двоє» (1977) знявся Володимир Висоцький.

У жовтні 2016 року Марта Месарош стала гостем 46-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», де їй було вручено Почесного «Скіфського оленя» «за внесок у світове кіномистецтво». Її фільм «Непохований» було показано в рамках програми «Угорська рапсодія» фестивалю[1][2].

Марта Месарош входила до складу журі 26-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (1976), 40-го Венеційського міжнародного кінофестивалю (1983) та 17-го Московського міжнародного кінофестивалю (1991)[3].

Особисте життяРедагувати

У 1958 році Марта Месарош вийшла заміж за кінорежисера Міклоша Янчо, у них народилося двоє синів, тепер вони обидва — кінооператори, допомагають матері. У середині 1960-х подружжя розлучилося.

ФільмографіяРедагувати

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер Оператор
1954 ..і знову посміхаються ...és újtra mosolyognak  
1955 к/м Історія Альбертфальва Albertfalvai történetek  
к/м На тій стороні площі Кальвін Túl a Cálvin téren  
к/м Звичайні історії Mindennapi történet  
1956 Подорожні на шосе Országutak vándora  
1957 к/м Усі діти повинні посміхатися Sa zîmbeasca toti copii  
1958 к/м Літнє поле під парами Popas în tabara de vara  
1959 к/м Рух до майбутнього Schimbul de mîine  
1960 І від нас залежить Rajtunk is múlik    
Голова кооперативу Egy TSZ elnökröl    
к/м Вирощування персиків Az öszibarack termesztése    
к/м Структура планування Szerkezettervezés  
Мистецтво продажу Az eladás müvészete  
1961 Серцебиття Szívdobogás    
Виробництво Данулону Danulongyártás  
Вашархейські колорити Vásárhelyi színek  
Стебло і ріст коренів A szár és gyökér fejlödése    
1962 Місто підлітків Kamaszváros  
Діти і книги Gyerekek — könyvek  
Фабрика виробництва яєць Nagyüzemi tojástermelés  
Чари м'яча A labda varázsa  
Янош Торньяї Tornyai János  
1963 27 липня 1963 року, сббота 1963. július 27, szombat  
Кохання Szeretet  
Робота або покликання? Munka vagy hiratás  
1964 Волаюче Kiáltó  
Місто художників — Сентендре Festök városa — Szentendre  
Чубок Bóbita  
1965 15 хвилин — 15 років 15 perc — 15 évröl  
1966 Веспрем — місто дзвонів Harangok városa — Veszprém  
Міклош Боршош Borsos Miklós  
1967 Минулий день Eltávozott nap    
1968 Скульптор Ласло Месарош Mészáros László emlékére  
1969 Ореол навколо місяця Holdudvar    
1970 Не плачте, красуні! Szép lányok, ne sírjatok!  
1971 Льорінцська прядильня A lörinci fonóban  
1973 Вільне дихання Szabad lélegzet    
т/ф Кінець вересня Szeptember végén  
1975 Удочеріння Örökbefogadás      
1976 Дев'ять місяців Kilenc hónap    
1977 Вони удвох Ök ketten    
1978 Майже як вдома Olyan, mint otthon    
1979 В дорозі Útközben    
1980 Друга дружина Örökség    
1981 Анна Anna    
1982 Щоденник для моїх дітей Napló gyermekeimnek    
1983 У країні міражів Délibábok országa  
1985 к/м Аве Марія Ave Maria ...  
1987 Щоденник для моїх коханих Napló szerelmeimnek    
1988 Прощавай, Червоний Капелюшку Bye bye chaperon rouge    
1990 Щоденник для моїх батьків Napló apámnak, anyámnak    
1992 т/ф Едіт і Марлен Edith és Marlene  
1994 Ембріон A magzat    
1996 Сьома кімната A hetedik szoba    
1997 Три дати Három dátum  
1998 Доньки щастя A Szerencse lányai    
1999 Маленька Вільма — Останній щоденник Kisvilma — Az utolsó napló    
2000 к/м Дивовижний мандарин Csodálatos mandarin    
2004 Непохований A temetetlen halott    
2009 Останній донос на Анну Utolsó jelentés Annáról    
2012 Угорщина 2011 Magyarország 2011    

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Марти Месарош[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1975 Золотий ведмідь Удочеріння Нагорода
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Нагорода
Приз імені Отто Дібеліуса міжнародного євангельського журі Нагорода
Нагорода CIDALC Нагорода
1977 Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Дев'ять місяців Нагорода
1987 Золотий ведмідь Щоденник для моїх коханих Номінація
Срібний ведмідь Нагорода
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Нагорода
1994 Золотий ведмідь Ембріон Номінація
2004 Камера Берлінаре Марта Месарош Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1975 Золотий Г'юго за найкращий ігровий фільм Удочеріння Номінація
1984 Щоденник для моїх дітей Номінація
2010 Золота таріль за найкращу режисуру ігрового фільму Останній донос на Анну Нагорода
Каннський міжнародний кінофестиваль
1977 Приз ФІПРЕССІ (Паралельна секція) Дев'ять місяців Нагорода
1980 Золота пальмова гілка Друга дружина Номінація
1984 Золота пальмова гілка Щоденник для моїх дітей Номінація
Гран-прі журі Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
1978 Срібна мушля Майже як вдома Нагорода
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1995 Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Сьома кімната Нагорода
Приз Ельвіри Нотарі — Спеціальна згадка Нагорода

ПриміткиРедагувати

  1. "Дочка 30 років шукала домовину батька" - угорська режисерка. 24 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016. 
  2. Лилия МУЗЫКА, Сергей ТУШИНСКИЙ (фото). Марта Месарош: "Я счастлива получить награду именно сейчас, когда вы боретесь за свободу своей страны". «ФАКТЫ» (рос). 24.10.2016. Процитовано 29.10.2016. 
  3. 17th Moscow International Film Festival (1991). MIFF. Архів оригіналу за 03.04.2014. Процитовано 29.10.2016. 
  4. Нагороди та номінації Марти Месарош на сайті IMDb(англ.)

ПосиланняРедагувати