Вікіпедія

Маррі Гелл-Ман

американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії

Маррі Гелл-Ман (англ. Murray Gell-Mann; 15 вересня 1929, Нью-Йорк, США — 24 травня 2019) — американський фізик-теоретик. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1969 року за відкриття системи класифікації елементарних частинок. Автор кваркової моделі та самого терміну «кварк»[9], який було взято з роману «Поминки за Фіннеганом» Джеймса Джойса з фрази «Три кварки для містера Марка!».

Нобелівська премія з фізики (1969) Маррі Гелл-Ман
англ. Murray Gell-Mann
Murray Gell-Mann.jpg
Ім'я при народженні англ. Murray Gell-Mann
Народився 15 вересня 1929(1929-09-15)[1][2][…]
Нижній Мангеттен, Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Помер 24 травня 2019(2019-05-24)[4][5][…] (89 років)
Санта-Фе, США[6]
Поховання Red Butte Cemeteryd
Місце проживання США
Країна США США
Діяльність письменник-документаліст, фізик-теоретик, дослідник, фізик
Alma mater Єльський коледж, Массачусетський технологічний інститут, Єльський університет, Columbia Grammar & Preparatory Schoold і Jonathan Edwards Colleged
Галузь фізика
Заклад Чиказький університет і Каліфорнійський технологічний інститут
Посада член радиd
Вчителі Віктор Фредерік Вайскопф і Енріко Фермі
Відомі учні Кеннет Геддес Вільсон і Сідні Коулман
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Американське фізичне товариство, Російська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Індійська національна академія наукd, Американське філософське товариство[7], AAAS[7] і JASON[8]
У шлюбі з J. Margaret Dowd і Marcia Southwickd
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма (1971)

Нобелівська премія з фізики (1969)

Гуманіст рокуd (2005)

Премія Вільяма Проктера за наукові досягненняd (2004)

медаль Гельмгольца (2014)

премія Джона Карті (1968)

медаль Франкліна (1967)

Премія пам'яті Ріхтмаєраd (1966)

член Американського фізичного товариства[d]

премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізикиd (1959)

медаль Альберта Ейнштейна

Fellow of Pakistan Academy of Sciencesd

почесний член Комітету скептичних розслідуваньd

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (20 квітня 1978)

премія Ернеста Орландо Лоуренса (1966)

Q110610920?

почесний доктор Кембриджського університетуd

honorary doctorate from Columbia Universityd

Почесний доктор Оксфордського університетуd

Почесний доктор Чиказького університетуd

honorary doctor of the Yale Universityd

Автограф Murray Gell-Mann signature.JPG
Особ. сторінка tuvalu.santafe.edu/~mgm
CMNS: Маррі Гелл-Ман у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Геллман.

БіографіяРедагувати

Народився в єврейській родині емігрантів з Чернівців. У дитинстві був вундеркіндом. Навчався в Єльському університеті, в який вступив у віці п'ятнадцяти років, та в Массачусетському технологічному інституті. Працював в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн з 1951 до 1953 року. Був асоційованим професором у Колумбійському університеті від 1954 до 1955 року, професором у Каліфорнійському технологічному інституті від 1955 до 1993 року.

Наукові здобуткиРедагувати

Основні на­укові праці присвячені кван­то­вій тео­рії по­ля, фі­зи­ці еле­мен­тар­них час­тинок, ядер­ній фі­зи­ці.

У 1953 увів по­ня­ття дивності і сфор­мул­ював за­кон її збереження (не­залежно від К. Ні­дзісі­ми), розробив формалізм ізотопічного спіну. Запропонував систематику елементарних частинок і передбачив існування сигма-ноль-гіперону, ксі-ноль-гіперону, омега-мінус-гіперону. У 1953 разом з американським фі­зи­ком М. Гольд­бер­ге­ром[en] роз­винув тео­рію розсіяння і ме­тод диспер­сійних співвідношень у кван­то­вій тео­рії по­ля, у 1954 — ме­тод ре­нор­ма­лі­за­ційної груп­и (разом з американським фі­зи­ком Ф. Лоу і не­залежно від швейцарських фі­зи­ків Е. Штю­кель­бер­га і А. Пе­тер­ма­нна[en]).

У 1958 разом з Р. Ф. Фейн­ма­ном (і не­залежно від фі­зи­ків Р. Мар­ша­ка[en] та Дж. Су­дар­ша­на[en]) запропонував тео­рію сла­бок­ої взає­мо­дії. Увів по­ня­ття уні­тар­ної си­мет­рії ад­ро­нів (SU-3-си­мет­рії, не­залежно від із­ра­їль­сько­го фі­зи­ка Ю. Не­єма­на, 1961), по­ня­ття квар­ка (не­за­лежно від Дж. Цвей­га) і роз­ро­бив квар­ко­ву мо­дель адро­нів.

За­клав ос­но­ви кван­то­вої хро­мо­ди­на­мі­ки (разом з німецьким фізи­ком Х. Фіт­чем), висловив ідею існування глюонів (незалежно від інших).

Див. такожРедагувати

Посилання в текстіРедагувати

  1. ↑ Гелл-Ман Марри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
  4. ↑ https://twitter.com/seanmcarroll/status/1131941028829679617
  5. ↑ Murray Gell-Mann, Who Peered at Particles and Saw the Universe, Dies at 89 — 2019.
  6. ↑ https://www.nytimes.com/2019/05/24/obituaries/murray-gell-mann-died-.html
  7. ↑ а б NNDB — 2002.
  8. ↑ Finkbeiner A. K. Unwelcome advice? // Science / J. M. Berg, H. Thorp — AAAS, 2019. — Vol. 364, Iss. 6447. — P. 1222–1225. — ISSN 0036-8075; 1095-9203 — doi:10.1126/SCIENCE.364.6447.1222
  9. ↑ Слово кварк задумане як звуконаслідування крякання качки. Українською мовою точніше було б квак.

ПосиланняРедагувати

    • Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маррі_Гелл-Ман&oldid=38525138