Маррі Гелл-Ман

американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії

Маррі Гелл-Ман (англ. Murray Gell-Mann; 15 вересня 1929, Нью-Йорк, США — 24 травня 2019) — американський фізик-теоретик. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1969 року за відкриття системи класифікації елементарних частинок. Автор кваркової моделі та самого терміну «кварк»[13], який було взято з роману «Поминки за Фіннеганом» Джеймса Джойса з фрази «Три кварки для містера Марка!».

Нобелівська премія з фізики (1969) Маррі Гелл-Ман
англ. Murray Gell-Mann
Ім'я при народженніангл. Murray Gell-Mann
Народився15 вересня 1929(1929-09-15)[1][2][…]
Нижній Мангеттен, Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер24 травня 2019(2019-05-24)[4][5][…] (89 років)
Санта-Фе, США[6]
ПохованняRed Butte Cemeteryd[7]
Місце проживанняСША
КраїнаСША США
Діяльністьписьменник-документаліст, фізик-теоретик, дослідник, фізик
Alma materЄльський коледж
Массачусетський технологічний інститут
Єльський університет
Columbia Grammar & Preparatory Schoold
Jonathan Edwards Colleged
Галузьфізика
ЗакладЧиказький університет
Каліфорнійський технологічний інститут
Посадачлен радиd
ВчителіВіктор Фредерік Вайскопф і Енріко Фермі
Відомі учніКеннет Геддес Вільсон
Сідні Коулман
Аспіранти, докторантиСідні Коулман
Кеннет Геддес Вільсон
Джеймс Гартл[8]
Jon Mathewsd[8]
Todd Brund[8]
Cosmas Zachosd[8]
Philip Moss Platzmand[8]
Sam M. Bermand[8]
Carl Iddingsd[8]
Henry Hoyt Hiltond[8]
Donald F. DuBoisd[8]
Kenneth Youngd[8]
Rod Crewtherd
Christopher T. Hilld
William C. Davidond[8]
Norman Dombeyd[9]
George Chapline, Jr.d[10]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Американське фізичне товариство
Російська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Індійська національна академія наук
Американське філософське товариство[11]
AAAS[11]
JASON[12]
У шлюбі зJ. Margaret Dowd
Marcia Southwickd
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма (1971)

Нобелівська премія з фізики

Гуманіст рокуd (2005)

Премія Вільяма Проктера за наукові досягнення (2004)

медаль Гельмгольца (2014)

премія Джона Карті (1968)

медаль Франкліна (1967)

Премія пам'яті Ріхтмаєра (1966)

член Американського фізичного товариства[d]

премія Денні Гайнемана з математичної фізики (1959)

медаль Альберта Ейнштейна

Fellow of Pakistan Academy of Sciencesd

почесний член Комітету скептичних розслідуваньd

Член Американської академії мистецтв і наук

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (20 квітня 1978)

премія Ернеста Орландо Лоуренса

Honorary doctorate of the University of Floridad

почесний доктор Кембриджського університетуd

honorary doctorate from Columbia Universityd

Почесний доктор Оксфордського університетуd

Почесний доктор Чиказького університетуd

honorary doctor of the Yale Universityd

Автограф
Особ. сторінкаtuvalu.santafe.edu/~mgm

Біографія

ред.

Народився в єврейській родині емігрантів з Чернівців. У дитинстві був вундеркіндом. Навчався в Єльському університеті, в який вступив у віці п'ятнадцяти років, та в Массачусетському технологічному інституті. Працював в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн з 1951 до 1953 року. Був асоційованим професором у Колумбійському університеті від 1954 до 1955 року, професором у Каліфорнійському технологічному інституті від 1955 до 1993 року.

Наукові здобутки

ред.

Основні на­укові праці присвячені кван­то­вій тео­рії по­ля, фі­зи­ці еле­мен­тар­них час­тинок, ядер­ній фі­зи­ці.

У 1953 увів по­ня­ття дивності і сфор­мул­ював за­кон її збереження (не­залежно від К. Ні­дзісі­ми), розробив формалізм ізотопічного спіну. Запропонував систематику елементарних частинок і передбачив існування сигма-ноль-гіперону, ксі-ноль-гіперону, омега-мінус-гіперону. У 1953 разом з американським фі­зи­ком М. Гольд­бер­ге­ром[en] роз­винув тео­рію розсіяння і ме­тод диспер­сійних співвідношень у кван­то­вій тео­рії по­ля, у 1954 — ме­тод ре­нор­ма­лі­за­ційної груп­и (разом з американським фі­зи­ком Ф. Лоу і не­залежно від швейцарських фі­зи­ків Е. Штю­кель­бер­га і А. Пе­тер­ма­нна[en]).

У 1958 разом з Р. Ф. Фейн­ма­ном (і не­залежно від фі­зи­ків Р. Мар­ша­ка[en] та Дж. Су­дар­ша­на[en]) запропонував тео­рію сла­бок­ої взає­мо­дії. Увів по­ня­ття уні­тар­ної си­мет­рії ад­ро­нів (SU-3-си­мет­рії, не­залежно від із­ра­їль­сько­го фі­зи­ка Ю. Не­єма­на, 1961), по­ня­ття квар­ка (не­за­лежно від Дж. Цвей­га) і роз­ро­бив квар­ко­ву мо­дель адро­нів.

За­клав ос­но­ви кван­то­вої хро­мо­ди­на­мі­ки (разом з німецьким фізи­ком Х. Фіт­чем), висловив ідею існування глюонів (незалежно від інших).

Див. також

ред.

Посилання в тексті

ред.
  1. Гелл-Ман Марри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. SNAC — 2010.
  3. а б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
  4. https://twitter.com/seanmcarroll/status/1131941028829679617
  5. Murray Gell-Mann, Who Peered at Particles and Saw the Universe, Dies at 89 — 2019.
  6. https://www.nytimes.com/2019/05/24/obituaries/murray-gell-mann-died-.html
  7. Find a Grave — 1996.
  8. а б в г д е ж и к л м Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. https://thesis.library.caltech.edu/981/
  10. (unspecified title)doi:10.7907/PXKT-FG78
  11. а б NNDB — 2002.
  12. Finkbeiner A. K. Unwelcome advice? // Science / H. ThorpNorthern America: AAAS, 2019. — Vol. 364, Iss. 6447. — P. 1222–1225. — ISSN 0036-8075; 1095-9203doi:10.1126/SCIENCE.364.6447.1222
  13. Слово кварк задумане як звуконаслідування крякання качки. Українською мовою точніше було б квак.

Посилання

ред.