Вікіпедія

Маркович Йонатан Бін'ямін

Йонатан Беньямін Маркович
Jonathan Markovitch
Головний Рабин Києва
Народився 21 жовтня 1967(1967-10-21) (56 років)
Ужгород, УРСР
Громадянство Ізраїль Ізраїль
Україна Україна
Національність Український єврей
Діяльність рабин, релігійний лідер
Відомий завдяки головний рабин Києва, головний рабин Державної Пеніцітарної Служби України
Військове звання підполковник ВПС
Нагороди Орден за Заслуги перед Народом України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маркович.

Рав Йонатан Бін'ямін Маркович (нар. 21 жовтня 1967 року, Ужгород, УРСР) — головний рабин Києва[1], головний рабин Державної пенітенціарної служби України,[2] офіційний представник Любавичівського ребе Менахема Менделя Шнеерсона.[3][4][5]

Біографія ред.

Народився в 1967 році в Ужгороді (Україна), в рабинськой сім'ї. Його дід по материнській лінії служив в місті рабином і шохетом.

Коли йому було 3 роки його родина репатриювалася до Ізраїлю.[6]

В дитинстві навчався в хедері і в єшиві ХаБаДу в місті Кір'ят-Ґат.[джерело?]

Потім продовжив навчання в єшиві Кфар-Ґанім у рабина Цукера.[джерело?]

У 1986 році вступив на військову службу, після 12 років[6] регулярної служби був звільнений в запас у званні підполковника ПВС[7].

Дипломи ред.

Рав Маркович має свідоцтво про статус рабина від Головного рабинату Ізраїлю[джерело?].

Він також був сертифікований і отримав дозвіл на статус рабина від членів рабинату (неповний список): рабин Еліягу Абарджіль; рабин Цфату рав Леві Бистрицький; член рабинського суду ХаБаДу рав Іцхак Ієгуда Ярославський.[джерело?]

Рав Маркович має ступінь бакалавра в галузі обладнання і управління і також — ступінь магістра в галузі освіти (від Єврейського університету в Єрусалимі).[6]

Удостоєний звання диплома Європейського парламенту.[6]

Удостоєний почесної нагороди за 2018 рік у Асоціації правників України.[джерело?]

У 2023 році удостоєний нагороди та подяки від Спілки Ветеранів Києва.[8]

Має нагороду від Верховної Ради України[9] та Президента України Володимира Зеленського за заслуги перед Народом України[10]

Головний Рабин Києва ред.

У 2000 році Рав Маркович прибув з сім'єю до Києва.[3] У тому ж році, на зборах Федерації Єврейських Громад в Столиці України, його обрали Головним Рабином Києва та з того моменту він з дружиною почали створювати освітні установи і проводити заходи з єврейською громадою.[11][12][13][14][15][16]

Сьогодні Рав Маркович є головним рабином Києва, релігійним лідером юдеїв та емісаром руху ХаБаД в Києві.[17][18]

В березні 2020 року Йонатан Маркович підримав заходи карантину, запроваджені в Україні в зв'язку з пандемією Covid-19.[17], а у березні 2021-го публічно вакцинувався разом з іншими релігійними лідерами України та підтримав вакцинацію в Україні.[18]

У 2023 році він став першим Головним Рабином над 171 в'язницею в Україні на прохання Офісу Президента України та Державної пенітенціарної служби України[19]

Також молоді представник єврейської громади залучені в суспільну діяльність.[20]

Рабин Йонатан Маркович — відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США та Ізраїлю.[6]

Сім'я ред.

Одружений на пані Елці Інні Маркович, котра є директором мережі установ Ор Авнер[21], заснованої паном Леві Лєваєвим[22]. До мережі входять дитячі сади і школи. Крім того, для дітей з аутизмом в неробочий час організований дитячий сад, і проводяться масові заходи, призначені для єврейського населення і населення міста.[6]

У рабина Йонатана і його дружини Інни Маркович є семеро дітей[22]: Аріель (Рабин молодіжної Єврейської громади м. Києва)[23], Малка[24], Хана, Рахель, Йехезкель, Дов-Бер, Мендель.

Нагороди ред.

  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[25]

Примітки ред.

  1. ↑ 'From Here We Can Do a Lot More': Kyiv Chief Rabbi Lands in Israel to Lobby for Ukraine Aid. Haaretz (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  2. ↑ Ukraine appoints official rabbi for Jewish inmates in its 171 prisons. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  3. ↑ а б Раввин Йонатан Биньямин Маркович: Какой антисемитизм, если президент Украины – еврей?. Businessforecast (ru-RU) . 2 липня 2020. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
  4. ↑ Chabad-Lubavitch of Kiev - Kiev, Ukraine. www.chabad.org (англ.). Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  5. ↑ Главный Раввин Киева Маркович выразил благодарность министру Авакову за предотвращение катастрофы в Чернобыльской зоне. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  6. ↑ а б в г д е #НАШИЛЮДИ_2017. Issuu (англ.). Процитовано 1 серпня 2020.
  7. ↑ Йонатан Маркович: ​Главный раввин Киева Маркович обсудил c Нетаньяху важность развития еврейской общины Украины. site.ua (uk-UA) . Процитовано 1 серпня 2020.
  8. ↑ WW2 veterans: “Jews are saving us". The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  9. ↑ Liphshiz, Cnaan. Kyiv rabbi makes history receiving Ukraine parliament Medal of Honor. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  10. ↑ Кого сьогодні нагородив Зеленський. Увесь список. Главком | Glavcom (укр.). 24 серпня 2020. Процитовано 26 лютого 2023.
  11. ↑ Festive Chanukah in Kiev. COLlive. 10 грудня 2018. Процитовано 31 липня 2020.
  12. ↑ Purim Celebrated in Kiev, Ukraine's Capital. The Federation of Jewish Communties of the CIS. 25 березня 2019. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  13. ↑ במעמד שלוחים ונציגי ממשל: בר מצווה לבן השליח בקייב - שטורעם.נט כל חב"ד יודעת. www.shturem.net. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 31 липня 2020.
  14. ↑ מהומות בקייב: החתונה החרדית עוברת לישראל. judaism.walla.co.il. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  15. ↑ Sukkos Joy Brought to Kiev Jews. CrownHeights.info - Chabad News, Crown Heights News, Lubavitch News (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  16. ↑ Kiev Rabbi Gains Honorary Diplomatic Title - Rabbi Jonathan Binyamin Markovitch lauded at Ukranian Parliament. www.chabad.org (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  17. ↑ а б «Потрібно сидіти вдома». Єврейська громада Києва йде на карантин. nv.ua (укр.). Процитовано 31 липня 2020.
  18. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ i24NEWS. Ukraine appoints its first prison rabbi. I24news (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  20. ↑ Home. CYP Kiev (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  21. ↑ Kiev. The Federation of Jewish Communties of the CIS. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  22. ↑ а б Как быть счастливой мамой семи детей?. Ай.Да Новости .: Uucyc.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  23. ↑ В Киеве выпустят документальный фильм про семью молодого раввина. jewishnews.com.ua (рос.).
  24. ↑ Mikve Tahara - Casablanca, Morocco. www.chabad.org (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 31 липня 2020.
  25. ↑ Указ президента України №335/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 25 серпня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маркович_Йонатан_Бін%27ямін&oldid=40375546