Маркел Лаврівський
Марке́л Лаврі́вський (також Маркил Лаврівский, Лавровський; пол. Marceli Ławrowski, нім. Marzell Lawrowski von Plöcken; 28 жовтня 1856, с. Себечів — 14 квітня 1927, м. Відень) — австрійський військовик українського походження[1], генерал-майор, фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії.
| Маркел Лаврівський | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Фельдмаршал-лейтенант | |||||||||||
.jpg) | |||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||
| Народження |
28 жовтня 1856 Себечів, Сокальський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія | ||||||||||
| Смерть |
14 квітня 1927 (70 років) Відень, Перша Австрійська Республіка | ||||||||||
| Поховання | Нойштіфтський цвинтарd | ||||||||||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина | ||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||
| Alma Mater | Терезіанська академія | ||||||||||
| Військова служба | |||||||||||
| Роки служби | 1879—1919 | ||||||||||
| Приналежність |
Австро-Угорщина | ||||||||||
| Вид ЗС | Сухопутні війська Австро-Угорщини | ||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна | ||||||||||
| Командування | |||||||||||
| |||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||
| |||||||||||
Життєпис ред.
Народився 28 жовтня 1856 року в с. Себечів на Сокальщині в сім'ї греко-католицького священника Діонізія Лаврівського і його дружини Марії з дому Мохнацька[2].
Випускник військової колегії в Санкт-Пельтен і Терезіанської військової академії у Вінер-Нойштадт[3].
Перебував на службі в австро-угорській армії в 1879—1919 роках: ад'ютант батальйону і офіцер озброєння в 10 Полку піхоти в Перемишлі в 1880—1883 роках, командир батальйону в 47 Полку піхоти в Горіції в 1901—1907 роках, командир 77 Полку піхоти в Перемишлі в 1910—1914 роках, командир 11 Гірської бригади в Тузлі (воював на сербському фронті) в 1914—1916 роках, як командир 94 Дивізії піхоти (квітень 1916 — грудень 1917)[4] воював на Італійському фронті (Битва при Капоретто)[5].
Помер 14 квітня 1927 року у Відні[6]. Похований на цвинтарі Нойштіфте Фрідгоф у районі Веринг (Відень)[7].
Звання ред.
- Поручник (1879)
- Надпоручник (1884)
- Капітан ІІ класу (1890)
- Капітан І класу (1896)
- Майор (1901)
- Підполковник (1907)
- Полковник (30.05.1910)[8]
- Генерал-майор (25.08.1914)[8]
- Фельдмаршал-лейтенант (24.08.1917)[8]
Нагороди і відзнаки ред.
- Шляхетський титул Edler von Plöcken (1917)[6];
- Хрест Військових Заслуг ІІ класу (1916/17)[1];
- Хрест Військових Заслуг ІІІ класу[9];
- Орден Залізної Корони II класу (Австро-Угорщина, 1915)[10];
- Орден Залізної Корони III класу (Австро-Угорщина)[9];
- Лицарський хрест ордена Леопольда (Австро-Угорщина, 1914)[11];
- Командорський хрест ордена Леопольда (Австро-Угорщина)[9];
- Хрест «За вислугу років» ІІ класу[9];
- Бронзова медаль «За військові заслуги» на червоній стрічці[9];
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898[9];
- Ювілейний хрест (1908)[9];
- Пам'ятний хрест 1912/13[9].
Родина ред.
Маркел Лаврівський походив з давнього священичого роду Лаврівських (Лавровських). Його батько о. Діонізій Лаврівський (1822—1881) і всі діди були священниками Перемишльської греко-католицької єпархії. Був племінником українського культурного і політичного діяча, судді і посла Галицького сейму Юліана Лаврівського.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Відзначенє. Збруч (укр.). Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Archiwum Państwowe w Przemyślu. Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. [Kopie ksiąg metrykalnych parafii Siebieczów z filią Leszczaków (dekanat Bełz) za 1785-1858]. — S. 275. www.skany.przemysl.ap.gov.pl. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Zbigniew Andrzej Judycki. Pod obcymi sztandarami… [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] — S. 99.
- ↑ Österreich-Ungarns letzter Krieg 1914 - 1918: Registerband. -: Registerband, -: - -. (нім.). 1938. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Diavolo, Il Forcone Del (30 листопада 2017). IL FORCONE DEL DIAVOLO: Chi ha causato Caporetto?. IL FORCONE DEL DIAVOLO. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ а б Zbigniew Andrzej Judycki. Pod obcymi sztandarami… [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] — S. 101.
- ↑ Marzell Lawrowski von Plöcken 1856 - 1927 BillionGraves Record. BillionGraves (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ а б в Feldmarschalleutnant Marzell Lawrowski von Plöcken. www.weltkriege.at. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918) | Könyvtár | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 85.(нім.)
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 66.(нім.)
Джерела ред.
- Zbigniew Andrzej Judycki. Pod obcymi sztandarami. Oficerowie polskiego pochodzenia w siłach zbrojnych i policji państw obcych [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Lublin: Wydawnictwo KUL, 2019. — 234 s. ISBN 978-83-8061-657-8.
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — 1008 с. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
Посилання ред.
- Гуцал П. З. Лаврівський фон Пльокен Марцель [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Відзначенє // Діло, 25.01.1917
- Список фельдмаршал-лейтенантів Першої світової війни [Архівовано 23 червня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- Могила Маркела Лаврівського і його дружини Марії [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |