Вікіпедія

Маргарет Бербідж

британо-американська астрофізикиня

Елінор Маргерит Бербідж (англ. Eleanor Margaret Burbidge; 12 серпня 1919 — 5 квітня 2020) — англійський астроном, член Національної АН США (1978). Дружина Джеффрі Бербіджа.

Маргарет Бербідж
англ. Margaret Burbidge
Ім'я при народженні англ. Eleanor Margaret Peachey[1]
Народилася 12 серпня 1919(1919-08-12)[2][3]
Davenport[d], Стокпорт[d], Великий Манчестер, Велика Британія
Померла 5 квітня 2020(2020-04-05)[4] (100 років)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США
Країна  Велика Британія[5][6][7]
 США[8][9][10]
Діяльність астроном, астрофізикиня, викладачка університету
Alma mater Університетський коледж Лондона
Лондонський університет
Галузь астрофізика і астрономія
Заклад Університет Каліфорнії в Сан-Дієго[11]
Чиказький університет
Єркська обсерваторія[12]
Каліфорнійський технологічний інститут[13]
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії
Членство Лондонське королівське товариство
Національна академія наук США[14]
Американська академія мистецтв і наук[15]
Американське астрономічне товариство[16]
AAAS[16]
МАС[17]
У шлюбі з Джеффрі Бербідж[18]
Нагороди
CMNS: Маргарет Бербідж у Вікісховищі

Біографія ред.

Народилася в Девенпорті. У 1939 закінчила Лондонський університет. У 1943—1951 — директор обсерваторії цього університету. У 1951—1953 і 1957—1959 працювала в Єркській обсерваторії, в 1955—1957 — в Каліфорнійському технологічному інституті, в 1959—1962 — в університеті Чикаго. З 1962 працювала в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго (з 1964 — професор, з 1979 — директор Центру астрофізики і космічних наук). У 1972—1973 займала пост директора Гринвіцької обсерваторії.

Основні наукові роботи подружжя Бербіджів належать до ядерної астрофізики, теорії внутрішньої будови й еволюції зірок, фізики галактик і квазарів. Разом із Вільямом Фаулером і Фредом Гойлом виконали (1955—1957) основоположні дослідження утворення важких елементів при ядерних реакціях у надрах зірок. У великому циклі робіт, присвяченому галактикам, вивчили їхній хімічний і зоряний склад, обертання, вперше визначили маси багатьох галактик, досліджували незвичайні галактики, в яких відбуваються вибухові процеси. У 1960-х роках одними з перших почали вивчення квазарів, отримали спектри багатьох квазарів і зміряли червоний зсув спектральних ліній в них. Низка робіт належить до теорії випромінювання радіогалактик, квазарів, пульсарів.

Елінор Маргарет Бербідж є одною з ініціаторів створення космічного телескопа, очолювала Комітет з космічного телескопа при Асоціації університетів для досліджень в астрономії.

Член Лондонського королівського товариства (1964), президент Американського астрономічного товариства (1976—1978), президент Американської асоціації сприяння розвитку науки (1982).

Премія ім. Г. Ворнер Американського астрономічного товариства (1959, спільно з Джеффрі Бербіджем). Перша жінка, удостоєна (1982) медалі Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства, яка присуджується з 1898.

На її честь названо астероїд 5490 Барбідж[19].

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.patheos.com/blogs/monkeymind/2015/08/margaret-burbidge-tells-us-we-are-all-stardust.html
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ FemBio database
  4. ↑ https://www.nytimes.com/2020/04/06/science/space/e-margaret-burbidge-dead.html
  5. ↑ http://www.gettyimages.com/detail/news-photo/professor-e-margaret-burbidge-smiles-with-her-15-year-old-news-photo/3303003
  6. ↑ http://www.sciencephoto.com/media/223629/view
  7. ↑ http://www.nndb.com/people/692/000168188/
  8. ↑ https://www.britannica.com/women/article-9018118
  9. ↑ http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/016890029090235X
  10. ↑ http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/0375947469902693
  11. ↑ https://profiles.ucsd.edu/margaret.burbidge
  12. ↑ Burbidge E. M. Watcher of the skies // Annu. Rev. Astron. Astrophys. / S. Faber, E. v. Dishoeck, R. Kennicutt et al. — Annual Reviews, 1994. — Vol. 32. — P. 14. — ISSN 0066-4146; 1545-4282 — doi:10.1146/ANNUREV.AA.32.090194.000245
  13. ↑ Burbidge E. M. Watcher of the skies // Annu. Rev. Astron. Astrophys. / S. Faber, E. v. Dishoeck, R. Kennicutt et al. — Annual Reviews, 1994. — Vol. 32. — P. 17. — ISSN 0066-4146; 1545-4282 — doi:10.1146/ANNUREV.AA.32.090194.000245
  14. ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/members/57234.html
  15. ↑ https://www.amacad.org/person/eleanor-margaret-burbidge
  16. ↑ а б NNDB — 2002.
  17. ↑ Burbidge E. M. Watcher of the skies // Annu. Rev. Astron. Astrophys. / S. Faber, E. v. Dishoeck, R. Kennicutt et al. — Annual Reviews, 1994. — Vol. 32. — P. 9. — ISSN 0066-4146; 1545-4282 — doi:10.1146/ANNUREV.AA.32.090194.000245
  18. ↑ Burbidge E. M. Watcher of the skies // Annu. Rev. Astron. Astrophys. / S. Faber, E. v. Dishoeck, R. Kennicutt et al. — Annual Reviews, 1994. — Vol. 32. — P. 8. — ISSN 0066-4146; 1545-4282 — doi:10.1146/ANNUREV.AA.32.090194.000245
  19. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маргарет_Бербідж&oldid=40919236