Мара Христова Малєєва-Живкова (болг. Атанас Христов Малеев; нар. 12 липня 1911(19110712), Пловдив — пом. 23 жовтня 1971, Софія, БНР) — болгарська медичка, дружина Тодора Живкова, генерального секретаря ЦК Болгарської комуністичної партії (1954—1989).

Мара Малеєва-Живкова
болг. Мара Малеева-Живкова
Файл:Мара малеева.jpg
Ім'я при народженні болг. Мара Христова Малеева
Народився 12 липня 1911(1911-07-12)
Пловдив, Третє Болгарське царство
Помер 23 жовтня 1971(1971-10-23) (60 років)
Софія, Народна Республіка Болгарія
·злоякісна пухлина
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Країна  Болгарія
Діяльність лікарка
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Знання мов болгарська
Партія Болгарська комуністична партія
Батько Hristo Naydenov Maleevd[1]
Мати Nedelya Atanasova Maleevad[1]
Родичі Evgenya Zhivkovad і Todor Slavkovd
Брати, сестри Atanas Maleevd
У шлюбі з Тодор Живков
Діти Людмила Тодорова Живкова і Vladimir Zhivkovd
Файл:20140615 Museum of socialist art (Sofia) 63.JPG
Бюст Мари Малеєвої-Живкової у Музеї соціалістичного мистецтва в Софії

Походження та навчання ред.

Мара Малеєва народилася 1911 року в сім'ї вчителів початкових класів Христо Малєєва та Неделі Алтунової.[2]

У 1928 році вся родина переїхала до Софії, де Малєєва закінчила у 1930 році Першу Софійську жіночу гімназію та вступила на навчання на медичний факультет Софійського університету (навчалась до 1938 року)[2]. Будучи студенткою, вона стала членом Комуністичних організацій робітничого молодіжного союзу та Болгарського загальнонародного студентського союзу[3], а в 1933 році вступила до лав Болграської комуністичної партії (БКП) у 1935 році, працюючи технічним помічником у своєму Центральному комітеті[2]. У 1936 році познайомилася з комуністичним активістом Тодором Живковим (1911—1998). Після закінчення університету працювала сільським лікарем.

Лікарська діяльність ред.

У 1938 році Мара Малєєва влаштувалася на роботу дільничним лікарем у павлицьке село Дискот (Великотирновської області), куди пізніше приїхав її товариш і одноліток Тодор Живков. У наступні місяці він жив там без роботи, але підтримував Малєєв, беручи участь в аматорських театральних постановках. Оскільки їхнє спільне проживання цивільним шлюбом викликало невдоволення в селі, в квітні 1939 року вони одружилися в Павликени. Мара була більш інтелектуально і культурно розвинена порівняно з сільським хлопцем Т. Живковим і він мав працювати над собою, аби наздогнати її в рівні освіти (навіть завдяки дружині йому не вдавалося скласти іспити до 30 років).

Наприкінці року Малеєву призначили в пазарджицьке село Лесичово, де сім'я провела кілька місяців. У лютому 1940 року Живкова та Малєєва покинули Лесичово і після нетривалого перебування у Правець та чирпанському селі Орізово в серпні оселилися в Говедарці поблизу Самокова, де в наступні роки Малеєва була дільничним лікарем[4].

Перша леді Болгарії ред.

З червня 1943 року Тодор Живков був членом штабу Першої революційної робочої зони і прокурором партизанського загону «Чавдар». Мара Малєєва допомагала йому, лікувала хворих і поранених партизанів, нелегально забезпечувала медикаментами і бинтами. З 9 вересня 1944 року Тодор Живков почав працювати в Народній міліції в Софії і перевіз туди свою сім'ю. Мара Малєєва стала співробітницею першої внутрішньої клініки вищого медичного інституту, де заклала основи безкоштовної медичної допомоги в Болгарії.

Згодом Мара Малєєва покинула медичну кар'єру і працювала в партійному апараті, деякий час була муніципальним радником. Хоча вона не обіймає офіційних посад, за словами Тодора Живкова, вона була одним з його найближчих соратників з моменту обрання його секретарем ЦК в 1950 році[5].

Під час правління Тодора Живкова обидва брата Мари Малєєвої отримали швидку кар'єру: Атанас Малєєв був давнім керівником Медичної академії та заступником міністра охорони здоров'я[5], а Найден Малєєв — суддею у Верховному суді.

У неї з'явилася прекрасна можливість присвятити себе науковій кар'єрі, але вона відмовилась від цього і присвятила себе сім'ї. Частково завдяки цьому, її чоловік зробив швидку кар'єру в партії і державі, зайнявши пост першого секретаря ЦК Болгарської комуністичної партії, прем'єр-міністра та заступника глави держави в якості президента Державної ради Болгарської народної республіки.

Мара стала дружиною комуністичного лідера Болгарії, чиє ім'я та світлини регулярно з'являлися в болгарських газетах. На відміну від перших леді західних країн, вона не носила прикрас і коштовностей, не вела світське життя, але в історію Болгарії увійшла, як одна з найбільш розумних, ерудованих і культурних дружин правителів Болгарії. Вона часто супроводжувала Живкова у поїздках за кордон, готувалася до особливостей і культури відповідної країни і активно брала участь у зустрічах і переговорах болгарського лідера. Добре володіла французькою мовою, яка в той час вважалася мовою дипломатії.

Брала на себе вирішення багатьох питань і проблем замість чоловіка. Відповідала не тільки на сотні щоденних листів від людей, які стали жертвами будь-якої несправедливості, але й великої частини кореспонденції Живкова. Утримувала своїми порадами чоловіка від багатьох спірних рішень.

 
Могила Мари Малєєвої-Живкової і Тодора Живкова на Центральному кладовищі в Софії

Хвороба та смерть ред.

З 1969 році М. Малєєва страждала від раку шлунка. Як лікар, вона прекрасно усвідомлювала ситуацію, але ніколи не скаржилася, хоча часто відчувала сильний біль. Померла 23 жовтня 1971 року у віці 60 років. Похована разом з Тодором Живковим на Центральному кладовищі в Софії.

Родина ред.

Батьки — були шкільними вчителями. Також у родині було два брати — Найден Малєєв і Атанас Малєєв[6] та дві сестри — Віра і Дора.

Чоловік Тодор Живков ніколи більше не одружився. Прожив до 1998 року. За чутками, він сказав: «Коханки будуть завжди, але дружина залишиться однією».

Їх донька Людмила (1942—1981) брала активну участь у болгарській політиці. Була ініціатором асамблеї «Прапор миру». Людмила була двічі заміжня: перший раз за Любомиром Стойчевим. У шлюбі 7 листопада 1965 року народилася дочка Євгенія (Жені) Живкова. Нині вона відомий болгарський дизайнер.

Вдруге Людмила одружилась з Іваном Славковим. У них в 1971 р. народився син Тодор Славков.[7]

Син Володимир Живков (нар. 1952) був депутатом болгарського парламенту з 1981 по 1989 роки. Нині він пенсіонер і живе скромно.[8] Був одружений двічі: перша дружина — Маруся Мирчевска. У них народився син Тодор. Друга дружина — Валентина (Валя). У них донька — Елізабет.

Брат — академік Атанас Малєєв.

Генеалогія ред.

Примітки ред.

  1. а б Geni.com — 2006.
  2. а б в Христов, Христо. Тодор Живков. Биография. София, Сиела, 2009. ISBN 978-954-28-0586-1. — С. 498
  3. Д-р Мара Малеева – държавникът без постове. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 5 квітня 2020. 
  4. Христов, Христо. Тодор Живков. Биография. София, Сиела, 2009. ISBN 978-954-28-0586-1. — С. 49-52
  5. а б Христов, Христо. Тодор Живков. Биография. София, Сиела, 2009. ISBN 978-954-28-0586-1. — С. 499
  6. Сред Живкови и Малееви най-много са юристи и дипломати. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 5 квітня 2020. 
  7. ЛюдмилаЖивкова.pdf (англ.). vk.com. Процитовано 27 жовтня 2018. 
  8. Синът на Тато чукна 66 г.. bgdnes.bg (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 6 жовтня 2018. 

Посилання ред.