Мар'ян Пшевлоцький
Мар'ян Роман Пшевлоцький (пол. Marian Roman Przewłocki; 27 лютого 1888 — 20 грудня 1966) — польський військовик, бригадний генерал Війська Польського.
| Мар'ян Пшевлоцький | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 лютого 1888[1] Кам'янець-Подільськ, Російська імперія |
| Помер |
20 грудня 1966[1] (78 років) Penleyd, Maelor Southd, Рексем, Уельс, Велика Британія |
| Поховання | Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Академія Генерального штабу |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Друга світова війна і Перша світова війна |
| Військове звання | бригадний генерал |
| Рід | Q11829372? |
| Нагороди |
     |
Біографія ред.
Походив із знатного роду гербу Пшестшал. Був сином Мечислава, поміщика, полковника російської армії, і Пауліни Тшецяківни. З 1909 року проходив військову службу в російській кавалерії. Під час Першої світової війни воював на німецькому фронті. У 1917—1918 роках був штаб-офіцером 1-го польського корпусу в Росії та начальником штабу дивізії уланів.
У польській армії з 5 грудня 1918 року обіймав такі посади: начальник штабу Генерального командування округу «Лодзь» (9–23 грудня 1918 р.), начальник штабу автоінспекції, начальник штабу Волинського фронту (березень 1919 — березень 1920), командир кавалерійської дивізії Серединної Литви (січень — вересень 1921), директор наук Центрального кавалерійського училища в Грудзондзі.
1 листопада 1924 року він був зарахований до Вищого військового училища у Варшава. 15 жовтня 1925 року після закінчення курсу та отримання наукового диплома офіцера Генерального штабу був призначений у розпорядження міністра військових справ. 16 грудня 1925 року переведений до 14-го полку язловецьких уланів у Львові на посаду командира полку [2]. 14 квітня 1927 року Президент Республіки Польща призначив його командиром 3-ї незалежної кавалерійської бригади у Вільнюсі[3] [4] [5] . 21 грудня 1932 року президент Польщі Ігнацій Мосцицький надав йому звання бригадного генерала. 12 травня 1937 року він узяв на себе командування кавалерійською бригадою Кресова. У серпні 1939 року він став командиром кавалерійської оперативної групи No 2.
На цій посаді він брав участь у вересневій кампанії. 5-6 вересня 1939 року командувач передмістям «Вишогруд» у складі армії «Модлин». Згодом він командував армією Люблін. Він потрапив у полон до радянських окупантів, звідки втік і пробрався на Близький Схід, у Палестину. У березні 1941 року він опинився в резервному центрі Карпатської стрілецької бригади в Палестині. У червні 1943 року став начальником штабу Війська Польського на Сході. З червня 1944 по березень 1947 року — командир бази 2-го корпусу .
Після прибуття 2 -го корпусу до Великої Британії був демобілізований і поселився в Лондоні. Він працював складським працівником та вантажником у Continental Food Supply[6][7] .
Він помер у лікарні в Пенлі[8]. Похований на кладовищі в Елмерс-Енді[8].
Нагороди ред.
- Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі [5]
- Хрест Хоробрих (тричі, 1922[9])
- Золотий Хрест Заслуг [5]
- Пам'ятна медаль за війну 1918—1921 років[10]
- Медаль Десятиліття відновленої незалежності[10]
- Медаль Перемоги [4]
Примітки ред.
- ↑ а б в http://generals.dk/general/Przewłocki/Marian_Roman/Poland.html
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 132 z 16 grudnia 1925 roku, s. 720.
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 14 z 5 maja 1927 roku, s. 125.
- ↑ а б Rocznik Oficerski, 1928.
- ↑ а б в Rocznik Oficerski, 1932.
- ↑ Włóczędzy w generalskich mundurach (пол.). 23 września 2014. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Piotr Stawecki, Generałowie polscy. Zarys portretu zbiorowego 1776—1945, Bellona Warszawa 2010, s.162.
- ↑ а б Z żałobnej karty. Nr 1 (12). Koło Lwowian w Londynie. Czerwiec 1967: 96. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 9 z 14 kwietnia 1922 roku, s. 315.
- ↑ а б Fotografia. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
Бібліографія ред.
- Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych. Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Rocznik Oficerski 1923. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Rocznik Oficerski 1924. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Rocznik Oficerski 1928. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Rocznik Oficerski 1932. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Generalicja polska. Popularny słownik biograficzny. Т. 2 M-Ż. Pruszków: Oficyna Wydawnicza „Ajaks”. 2001. ISBN 8387103810.
- Generałowie Polski niepodległej. Warszawa: Editions Spotkania.
- Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918–1939. Warszawa: Wydawnictwo Bellona. 1994. ISBN 8311082626.