Мар'яна Домашкойц
| Мар'яна Домашкойц | ||||
|---|---|---|---|---|
| Marjana Domaškojc | ||||
 | ||||
| Народилася |
28 лютого 1872 Кольквіц/Гоłкойце, Шпре-Найсе, Бранденбург, Німеччина | |||
| Померла |
11 серпня 1946 (74 роки) Кольквіц/Гоłкойце, Шпре-Найсе, Бранденбург, Німеччина | |||
| Поховання | Zahsow/Cazowd | |||
| Громадянство |
 НДР | |||
| Діяльність | письменниця, робітник | |||
|
| ||||
 Мар'яна Домашкойц у Вікісховищі | ||||
Мар'яна Домашкойц (н.-луж. Marjana Domaškojc; нар. 28 лютого 1872 року, село Цазов, Нижня Лужиця, Німеччина — 11 серпня 1948 року, Голкойце, НДР) — серболужичанська письменниця і поетеса. Писала нижньолужицькою мовою.
Біографія ред.
Народилася 28 лютого 1872 року в селянській родині в серболужицькому селі Цазов (сьогодні входить до складу Голкойце). З 1886 року працювала на текстильній фабриці в Котбусі, де пропрацювала до 1931 року. В цей час вона описувала свої враження, що стосувалися її роботи та німецько-серболужицьких відносин. У 1925 році познайомилася з Міною Віткойц, яка надихнула її займатися літературною діяльністю. Перш за все, її враження від місцевої природи та сільського життя з релігійної точки зору стали основою її віршів. З цього ж року почала публікувати свої вірші в газеті «Nowy Casnik» і журналі «Časopis Maćicy Serbskeje». У 1929 році опублікувала соціальну драму «Z chudych žywjenja» («З життя бідних») в літературному журналі «Łužyca», де вона описала важкі умови життя лужичан. Через опір німецьких національних кіл виставу не вдалося поставити в Німеччині, тим більше, що провідну фігуру єврея Арона описали позитивно. Вперше його виконали чеською мовою в Празі в 1932 році. Була активним членом культурно-просвітницького товариства «Матиця серболужицька».
Ушанування пам'яті ред.
- Іменем Мар'яни Домашкойц названа Нижньолужицька гімназія (колишня середня школая) в Котбусі (НДР).
- У районі Штмельвіца в Котбусі вулиця носить її ім'я.
Література ред.
- Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, Российская академия наук, Институт славяноведения и балканистики, научный центр славяно-германских отношений, М., 1997, стр. 145, 151, 192, ISBN 5-7576-0063-2
- Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow, wud. wot: Jan Šołta, Pětr Kunze a Franc Šěn, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina, 1984
- Mětšk, Chrestomatija, II, str. 309—322; P. Kmjeć, Serbska dźěłaćerka-spisowaćelka Marjana Domaškojc, Berlin 1958;
- G. Hančka, Spśistupnjenje derbstwa serbskeje źěłaśerki-spisowaśelki — Rozhlad 17 (1967) 3, str. 100—105; 4, str. 158—160
- Ein kleines Lexikon — Sorben/Serbja. Domowina-Verlag, Bautzen 1989, ISBN 3-7420-0405-0
- Frido Mětšk, Ze žywjenja a źěła Marjany Domaškojc, (in:) Marjana Domaškojc, Z našeje glinjaneje budki, Budyšyn 1986, 148—153.