Маніок їстівний
Маніок їстівний або касава (Manihot esculenta Crantz) — типовий вид роду маніок родини молочайних (Euphorbiaceae), важлива харчова коренеплідна тропічна рослина.
| Маніок їстівний | |
|---|---|
| |
| Ботанічна ілюстрація маніока з книги «Köhler's Medizinal-Pflanzen», 1887 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Молочайні (Euphorbiaceae) |
| Рід: | Manihot |
| Вид: | Маніок їстівний (M. esculenta)
|
| Біноміальна назва | |
| Manihot esculenta | |
Назва ред.
Касава — африканська назва маніоку (ця назва походить з Бразилії, де так цю рослину називають Тупі-Гуарані, а в решті Південної Америки відома як юка — через що дуже частою є плутанина назв і понять). Суто касавою нерідко іменують тільки борошно з маніоку.
Опис ред.
Це багаторічна вічнозелена кущова рослина 3-5 м заввишки. Стебло циліндричне, 2-7 см завтовшки, розгалужене, добре облиствене, крихке. Забарвлення сіро-зелене, сріблясте або малинове, поверхня гладка або шорстка. Листки пальчасті, з 3-7 частками, на довгих яскраво-червоних черешках, довжина частки листа 12-17 см. Суцвіття — китиця до 20 см. Квітки дрібні, жовтого забарвлення, полігамні, з переважанням чоловічих. Плід — тристворчата коробочка, що розтріскується при дозріванні. Насіння дрібне, еліптичної форми, сірого чи коричневого забарвлення.
Використання ред.
В їжу використовують подібне на картоплину коріння та листя. Маніок виростає на вісім футів (~2 м) у висоту; коріння може сягати трьох дюймів завтовшки й трьох футів (~1 м) завдовжки з масою від 3 до 10 кг. У коренеплодах багато крохмалю (77 %[1]). У сирому вигляді дуже отруйні, споживаються лише вареними або печеними. З сирого маніоку роблять крупу (тапіоку), з якої варять кашу, а сушену маніоку перемелюють на борошно, з якого печуть тонкі коржі, які отримали назву хліб з касави. Листя подрібнюють і тушать з м'ясом.
Поширення і культивування ред.
Батьківщиною маніоки вважають райони сучасної Бразилії, поширена культура в усіх тропічних районах земної кулі. Посівні площі у світі становлять 14,5 млн га, виробництво — 129 млн т при середній врожайності 8-9 т / га.
Країни найбільшого поширення маніока в сільському господарстві: Заїр, Танзанія, Уганда, Нігерія в Африці; Таїланд, Індонезія, В'єтнам у Південно-Східній Азії; Бразилія, Венесуела, Колумбія в Південній Америці.
Синоніми ред.
|
|
|
Примітки ред.
- ↑ Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. ISBN 3-527-30114-3.
Джерела та література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С. А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — ISBN 978-617-7085-07-1.
- https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=431678 [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Маниока — Manihot esculenta // Экологический центр «Экосистема» [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про молочайні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |