Мануїл Комнін (куропалат)

Мануїл Комнін (бл. 1045 —17 квітня 1071) — військовий діяч Візантійської імперії.

Мануїл Комнін
Μανουήλ Κομνηνός
Seal of Manuel Komnenos, kouropalates.jpg
Печатка куропалата Мануїла Комніна
Народився бл. 1045
Помер 17 квітня 1071
монастир Богородиці, Віфінія
·вушна інфекція
Підданство Візантійська імперія
Національність грек
Діяльність військовослужбовець, військовий керівник
Титул куропалат
Посада стратеарх, стратег-автократ
Рід Комніни
Батько Іоанн Комнін
Мати Анна Далассена
Брати, сестри Адріан Комнін, Олексій I Комнін, Ісаак Комнін, Никифор Комнін, Theodora Komnened, Maria Komnened і Eudokia Komnened
У шлюбі з з Діогенів
Діти 1 донька

ЖиттєписРедагувати

Походив зі знатного роду Комнінів. Старший син Іоанна Комніна, доместіка схол Заходу, та Анни Далассени. Народився близько 1045 року. Розпочав кар'єру під орудою батька, що був наближеною особою до імператора Ісаака I. Брав участь у військових діях у 1059 році проти угорців та печенігів. Продовжив свою кар'єру за імператора Костянтина X.

У 1068 році одружився з родичкою імператора Романа IV, який надав Мануїлу Комніну титул куропалата та посаду простратора. У 1070 році році очолював похід проти сельджуків на посаахі стратега-автократа та протопроедра до фем Каппадокія та Арменіакон, куди вдерлися сельджуки. Проте візантійці зазналои поразки у битві при Себастії Капподокійській, а Комнін потрапив у полон. Але тут зумів перетягнути на свій бік сельджуцького військовика — мамлюка Хризосковла, який перейшов на бік Візантії. Завдяки цьому було відновлено кордони імперії до Карсу, після чого Мануїл Комнін з триумфом повернувся до Константинополя.

У 1071 році під час великого походу проти сельджуцького султана Алп-Арслана у візантійському війську під орудою імператора очолював один з флангів на посаді стратеарха. Не брав участь у битві біля Манцикерту, оскільки в Віфінії раптово захворів на якусь вушну інфекцію й невдовзі помер у монастирі Богородиці.

ДжерелаРедагувати

  • Βάρζος, Κωνσταντίνος (1984). Η Γενεαλογία των Κομνηνών. A. Θεσσαλονίκη: Κέντρο Βυζαντινών Μελετών, ΑΠΘ.
  • STAVRAKOS С. Die byzantinischen Bleisiegel mit Familiennamen aus der Sammlung des Numismatischen Museums Athen. Wien, 1990. S. 200—201
  • Élisabeth Malamut, Alexis Ier Comnène, éditions Ellipses, 2007