Мануель Ноєр
Мануе́ль Но́єр (нім. Manuel Neuer, МФА: [ˈmaːnu̯ɛl ˈnɔʏ.ɐ]; нар. 27 березня 1986 року, Гельзенкірхен, Німеччина) — німецький футболіст. Воротар мюнхенської «Баварії» та збірної Німеччини.
 | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 27 березня 1986 (38 років) | |||||||||||||||||||||||||
| Гельзенкірхен, Німеччина | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 193 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 92 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Німеччина[1]
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Воротар | |||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Баварія» М
| |||||||||||||||||||||||||
| Номер | 1 | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| 1991—2005 | «Шальке 04»
| |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра ред.
«Шальке 04» ред.
Ноєр народився в Гельзенкірхені (Німеччина). З 5 років почав займатися у футбольній школі клубу «Шальке 04». 2003 року 17-річний воротар почав грати за резервну команду «Шальке-04» у Регіональній лізі, але вилетів разом з нею в четвертий німецький дивізіон, де і провів цілий сезон.
У сезоні 2005—06 був покликаний в першу команду як запасний голкіпер, місце в основі тоді займав Франк Рост. У Бундеслізі Мануель дебютував лише в серпні 2006 року в матчі з «Алеманією» (1:0). Після цього зіграв трохи пізніше в матчі десятого туру з «Баварією» (2:2). Всього в сезоні 2006—07 Ноєр у складі «Шальке-04» провів 27 матчів.
20 квітня 2011 року клуб повідомив, що Ноєр не буде продовжувати контракт з «Шальке-04», який закінчується по завершенні сезону 2011—12[2], незважаючи на неодноразові спроби керівництва «Шальке» переконати його не залишати клуб, включаючи пропозиції з підвищенням оплати праці.
«Баварія» ред.
8 червня 2011 року мюнхенська «Баварія» підписала з воротарем п'ятирічний[3] контракт на суму в 18 мільйонів євро[4] плюс 7 мільйонів як бонуси за вдалий виступ Ноєра в новому клубі[5][6].
Перехід гравця «Шальке» до «Баварії» був негативно спряйнятий уболівальниками мюнхенської команди. Проте з початком сезону Бундесліги Ноєр довів правильність вибору керівництва «Баварії» на свою користь, видавши серію ігор без пропущених голів, що тривала понад 1000 хвилин, відразу перевищивши клубний рекорд, який належав Оліверу Кану[7].
Ставши безумовним «першим номером» на воротарській позиції «Баварії», в сезоні 2012/13 здобув свій перший титул чемпіона Німеччини. Протягом наступних п'яти сезонів команда Ноєра успішно щороку захищала цей титул.
У квітні 2017 року зазнав травми ноги, через яку пропустив завершення сезону 2016/17. Наступний сезон 2017/18 через ту ж травму та її рецидиви пропустив майже повністю, взявши участь лише у чотирьох матчах мюнхенської команди в усіх турнірах.
17 грудня 2023 року в матчі проти «Штутгарта» здобув свою 250-ту перемогу в Бундеслізі в складі «Баварії»[8].
12 січня 2024 року в поєдинку Бундесліги проти «Гоффенгайма» провів 500-й матч в складі «Баварії» в усіх турнірах, ставши 11-м гравцем в історії клубу, що досяг цієї позначки[9]. В них він пропустив 395 голів та зіграв 240 сухих матчів[10].
Збірна ред.
За молодіжну збірну Ноєр дебютував 15 серпня 2006 року в матчі проти Нідерландів[11]. З командою футболіст виграв молодіжний чемпіонат Європи 2009 року[12].
За національну збірну дебютував 2 червня 2009 року в товариському матчі проти збірної ОАЕ, перемогу здобула команда Німеччини з рахунком 7:2[13]. Незадовго до чемпіонату світу 2010 року став першим воротарем німецької збірної. На самому ЧС-2010, де німці стали бронзовими призерами, брав участь у всіх зустрічах своєї команди, окрім гри за третє місце.
Також був основним воротарем «бундестім» і на наступних великих міжнародних турнірах — Євро-2012, чемпіонаті світу 2014, на якому допоміг своїй команді учетверте в історії здобути чемпіонський титул, зокрема відстоявши «на нуль» у фінальній грі проти аргентинців.
На чемпіонаті Європи 2016 року дуже впевнено провів початок турніру, не дозволивши супротивникам відзначитися бодай одним забитим голом ані у трьох матчах групового етапу, ані в матчі 1/8 фіналу проти збірної Словаччини. Перший гол на турнірі пропустив лише у чвертьфіналі — з пенальті, реалізованого італійцем Леонардо Бонуччі. Враховуючи заключні матчі чемпіонату світу 2014 його «суха серія» у фінальних частинах великих турнірів протривала 557 хвилин, що дозволило Ноєру обійти співвітчизника Зеппа Маєра з його 481 хвилиною і стати новим рекордсменом за цим показником.
Після завершення Євро-2016 кар'єру у збірній завершив її тодішній капітан Бастіан Швайнштайгер і новим капітаном було обрано Ноєра, який довгий час був віце-капітаном і уперше виходив на поле у складі збірної з капітанською пов'язкою ще восени 2014 року.
З осені 2016 року понад півтора року не брав участь в іграх за збірну через травму ноги та її рецидиви. Попри це, провівши після відновлення дві товариські гри на початку червня 2018 року, був включений до заявки національної команди для участі у своїй третій світовій першості — тогорічному чемпіонаті світу в Росії.
Особисте життя ред.
Брат Мануеля Марсель — футбольний суддя в Фербандслізі[14]. У дитинстві кумиром Ноєра був тодішній воротар «Шальке 04» Єнс Леманн[15].
10 червня 2017 року в італійський комуні Монополі провів церковну церемонію одруження зі студенткою Ніною Вайсс. Раніше, у травні, шлюб було зареєстровано на цивільній церемонії в Австрії.
Статистика виступів ред.
Статистика клубних виступів ред.
Станом на 9 жовтня 2022 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Єврокубки | Інші змагання | Усього за | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Турнір | Ігор | Голів | Турнір | Ігор | Голів | Турнір | Ігор | Голів | Турнір | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2005–06 | «Шальке 04» |
БЛ | 0 | -0 | КН | 0 | -0 | ЛЧ+КУЄФА | 0+0 | -0 + -0 | - | - | - | 0 | -0 |
| 2006–07 | БЛ | 27 | -21 | КН | 0 | -0 | КУЄФА | 0 | -0 | - | - | - | 27 | -21 | |
| 2007–08 | БЛ | 34 | -32 | КН | 3 | -1 | ЛЧ | 10 | -7 | КНЛ | 3 | -3 | 50 | -43 | |
| 2008–09 | БЛ | 27 | -26 | КН | 2 | -2 | КУЄФА | 5 | -7 | - | - | - | 34 | -35 | |
| 2009–10 | БЛ | 34 | -31 | КН | 5 | -1 | - | - | - | - | - | - | 39 | -32 | |
| 2010–11 | БЛ | 34 | -44 | КН | 6 | -3 | ЛЧ | 12 | -14 | СН | 1 | -2 | 53 | -63 | |
| Усього за «Шальке 04» | 156 | -154 | 16 | -7 | 27 | -28 | 4 | -5 | 203 | –4 | |||||
| 2011–12 | «Баварія» |
БЛ | 33 | -22 | КН | 5 | -6 | ЛЧ | 14 | -9 | - | - | - | 52 | -37 |
| 2012–13 | БЛ | 31 | -18 | КН | 5 | -3 | ЛЧ | 13 | -11 | СН | 1 | -1 | 50 | -33 | |
| 2013–14 | БЛ | 31 | -18 | КН | 5 | -1 | ЛЧ | 12 | -13 | СН+СУ+КЧС | 0+1+2 | -0 + -2 + -0 | 51 | -34 | |
| 2014–15 | БЛ | 32 | -18 | КН | 5 | -3 | ЛЧ | 12 | -13 | СН | 1 | -2 | 50 | -36 | |
| 2015–16 | БЛ | 34 | -16 | КН | 5 | -1 | ЛЧ | 11 | -11 | СН | 1 | -1 | 51 | -29 | |
| 2016–17 | БЛ | 26 | -13 | КН | 4 | -1 | ЛЧ | 9 | -11 | СН | 1 | -0 | 40 | -25 | |
| 2017–18 | БЛ | 3 | -2 | КН | 0 | -0 | ЛЧ | 1 | -0 | СН | 0 | -0 | 4 | -2 | |
| 2018–19 | БЛ | 26 | -23 | КН | 3 | -1 | ЛЧ | 8 | -8 | СН | 1 | 0 | 38 | -32 | |
| 2019–20 | БЛ | 33 | -31 | КН | 6 | -8 | ЛЧ | 11 | -8 | СН | 1 | -2 | 51 | -49 | |
| 2020–21 | БЛ | 33 | -42 | КН | 1 | -2 | ЛЧ | 8 | -8 | СН+СУ+КЧС | 1+1+2 | -2+-1+0 | 46 | -55 | |
| 2021–22 | БЛ | 28 | -26 | КН | 1 | -5 | ЛЧ | 9 | -6 | СН | 1 | -1 | 39 | -38 | |
| 2022–23 | БЛ | 9 | -8 | КН | 0 | 0 | ЛЧ | 3 | 0 | СН | 1 | -3 | 13 | -11 | |
| Усього за «Баварію» | 319 | -237 | 40 | -31 | 111 | -98 | 15 | -15 | 485 | –381 | |||||
| Усього за кар'єру | 501 | -415 | 56 | -38 | 138 | -126 | 19 | -20 | 714 | -600 | |||||
Статистика виступів за збірну ред.
Станом на 14 червня 2022 року
Німеччина
Досягнення ред.
Командні ред.
- Володар кубка німецької ліги: 2005
- Володар кубка Німеччини: 2010-11
- Разом: 2 трофеїв
- Чемпіон Німеччини: 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2017–18, 2018–19, 2019–20, 2020–21, 2021–22, 2022–23
- Володар кубка Німеччини: 2012–13, 2013–14, 2015–16, 2018–19, 2019–20
- Володар Суперкубка Німеччини: 2012, 2016, 2017, 2018, 2020, 2021, 2022
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2012–13, 2019—20
- Переможець Суперкубка УЄФА: 2013, 2020
- Переможець Клубного чемпіонату світу: 2013, 2020
- Разом: 29 трофеїв
Міжнародні ред.
- Чемпіон світу: 2014
- Бронзовий призер чемпіонату світу: 2010
- Чемпіон Європи (U-21): 2009
- Разом: 3 трофеї
Індивідуальні ред.
- Найкращий воротар Бундесліги за версією спортивного журналу Kicker: 2006/07, 2010/11 [6]
- Спортсмен року в Гельзенкірхені: 2006, 2008, 2009
- Володар срібної медалі імені Фріца Вальтера: 2005
- Номінант на звання «Найкращий воротар Європи»: 2008
- Найкращий воротар Чемпіонату Європи U-21: 2009
- Футболіст року землі Північний Рейн-Вестфалія: 2009
- Номінант в «Збірну року УЄФА»: 2009
- Футболіст року в Німеччині: 2011
Примітки ред.
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ Neuer wird Vertrag beim FC Schalke-04 nicht verlängern [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Нойер: рад переходу в «Баварию» [Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ 18 млн евро за Нойера [Архівовано 24 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Manuel Neuer ist jetzt ein Bayer [Архівовано 29 грудня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Neuer: Darum freue ich mich auf Bayern [Архівовано 2012-02-10 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Schäling, Ben (4 жовтня 2011). Kahn: Gegentor wie Erlösung. Augsburger Allgemeine. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 21 жовтня 2011. (нім.)
- ↑ King Kane at the double again as Bayern Munich return to winning ways in the Bundesliga (англ.). Офіційний сайт німецької Бундесліги. 18 грудня 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
- ↑ Bayern beat Hoffenheim as Beckenbauer honoured (англ.). Офіційний сайт ФК Баварія (Мюнхен). 12 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
- ↑ Ноєр провів 500 матчів за Баварію (укр.). Football.ua. 13 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
- ↑ Germany U21 2-2 Netherlands U21 [Архівовано 18 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Rückkehrer Neuer bekennt sich zu Schalke. transfermarkt.de. Архів оригіналу за 16 липня 2009. Процитовано 14 липня 2009. (нім.)
- ↑ UAE vs. Germany 2 — 7 [Архівовано 2 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Der eine ist Schiedsrichter, der andere kickt bei Heßler 06. reviersport.de. 18 чрвня 2007. Архів оригіналу за 17 липня 2013. (нім.)
- ↑ Neuer – so gut wie sein Idol Lehmann. RP-Online.de. 7 березня 2008. Архів оригіналу за 17 липня 2013. (нім.)
Посилання ред.
- Офіційний сайт (нім.)
- Профіль на сайті Баварії [Архівовано 28 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Manuel Neuer на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Мануель Нойєр — один із найкращих воротарів сучасності [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)