Манто́ (фр. manteau) — різновид просторого верхнього одягу, зараз цим словом зовуть виключно елемент жіночого гардеробу.

Слово manteau походить від латинського mantēllum, яке являє собою зменшену форму від ‎mantum («плащ», «укривало»)[1][2]. Споріднене зі словами «мантія» та «мантилья».

Історія ред.

Словом «manteau» у XIV ст. звався чоловічий верхній одяг, плащ у вигляді півкруга з вирізом на шиї, який попереду скріплявся застібкою або зав'язками. Втім, зазвичай його носили, зсунувши скріплені краї на праве плече. З початку XIX ст. манто — це жіночий верхній хутряний одяг, напівдовгий, просторий. Конструкція сучасних манто має простору, дедалі ширшу донизу форму, шиють їх з тканини або хутра.

Цікавий факт ред.

Українське слово «манатки» походить від грецького μαντίον, μάντιον («плащ»), теж похідного від латинського mantēllum, mantum[3].

Примітки ред.

  1. manteau. Архів оригіналу за 8 вересня 2015.
  2. mantle. Архів оригіналу за 21 вересня 2015.
  3. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.

Джерела ред.

  • Слезина Т.В., Халюзова С. "Словарь терминов исторических названий воротников и аксессуаров"
  • Энциклопедия моды. Андреева Р., 1997
  • Терминологический словарь одежды. Орленко Л.В., 1996

Посилання ред.