Відкрити головне меню
Манна крупа
Див. також: Манна (значення)

Манні крупи́ (род. відм. крупі́в, рідше круп)[1] або манна крупа́[2] (в просторіччі — манка)[3] — пшеничні крупи дрібного помелу з середнім діаметром часток від 0,25 до 0,75 мм. Виробляються з твердої пшениці (марка «Т»), м'якої пшениці (марка «М») або їх суміші (марка «МТ)». Їх використовують для перших страв як засипку або у формі манних галушок; для других страв — у вигляді каш, оладок, запіканок, биточків, котлет; для солодких страв — у вигляді пудингів, солодкої манної каші, суфле тощо, а також для добавки в м'ясний фарш та як паніровку. Для молочних рідких і в'язких каш, оладок, котлет і запіканок найпридатніші крупи марки «М». Для солодких страв, засипки супів і фаршів краще використовувати крупи марки «Т».

Харчова цінність та хімічний склад на 100 гр. продукту[4][5]Редагувати

Харчова цінністьРедагувати

  • Калорійність — 333 кКал
  • Білки — 10,3 г
  • Жири — 1 г
  • Вуглеводи — 70,6 г
  • Харчові волокна — 3,6 г
  • Вода 14 г
  • Моно- і дисахариди — 1,6 г
  • Крохмаль — 68,5 г
  • Зола — 0,5 г
  • Насичені жирні кислоти — 0,2 г

ВітаміниРедагувати

МакроелементиРедагувати

МікроелементиРедагувати

Енергетична цінність манної крупи — 333 кКал.

Користь чи шкода?Редагувати

КлейковинаРедагувати

Манні крупи, як і крупи практично всіх злаків (крім рису, кукурудзи, гречки), містять велику кількість клейковини (глютену).

Клейковину в різних злаках в основному утворюють білки гліадинпшениці та жита), авенінвівсі) і гордеїн ячмені). Крім того, гліадин може міститися і в пиві.

Деякі люди (до 15 %) [1] мають підвищену чутливість до глютену, що виявляється в болях у зв'язках, проблемами з шлунково-кишковим трактом, екземі, діареї, анемії. Симптоми, викликані надмірним вживанням гліадину, повністю зникають протягом 2-3 тижнів при дотриманні агліадінової дієти, тобто виключення з раціону харчування манної каші та інших гліадин-вмісних продуктів.

У рідкісних випадках білки глютену можуть викликати гостру алергічну реакцію у дітей (алергія на пшеницю), або навіть провокувати прояви целіакії (~ 0,03 %) — захворювання, що має генетичне (спадкове) походження. Алергія на пшеницю, як правило, проходить з віком, целіакія ж вимагає дотримання агліадінової дієти протягом всього життя.

ФітинРедагувати

Крім глютену, манні і вівсяні крупи містять велику кількість фітину. Вважається, що фітин порушує засвоєння кальцію, заліза, магнію і цинку, які надзвичайно важливі для динамічного дитячого організму. Ця ж властивість фітину пояснює його позитивний вплив на здоров'я людей похилого віку: він допомагає уникнути гіпермінералізації кров'яних тілець, зв'язок і інших частин тіла, а також може попереджати рак товстої кишки, знижуючи окисний стрес в кишковому тракті.

Дослідження [2] показують, що немає впливу дефітинізаціі на поглинання заліза організмом дітей.

ПриміткиРедагувати

  1. Крупи // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Крупа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Манка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. http://health-diet.ru/base_of_food/sostav/200.php
  5. http://www.sunduk.ru/receipts/prods/p10182.htm


ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Домарецький В.А., Остапчук М.Б., Українець А.І. Технологія харчових продуктів / За ред. д-ра техн. наук проф. А.І.Українця. — К. : НУХТ, 2003. — 572 с. — ISBN 966-612-027-5.
  • Пластун А.М., Ткач В.В. Технологія приготування їжі. — К. : ЦУЛ, 2004. — 212 с. — ISBN 966-8568-23-0.
  • ДСТУ 2629-94 Крупи, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення