Відкрити головне меню

Манго (рід)

рід рослин
Манго
Незрілі плоди манго на дереві
Незрілі плоди манго на дереві
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Тип: Покритонасінні
Клас: Дводольні
Ряд: Сапіндоцветні
Родина: Сумахові
Рід: Манго
Біноміальна назва
Mangifera L.
Види
Більше 35 видів, включаючи:
Mangifera altissima
Mangifera applanata
Mangifera caesia
Mangifera camptosperma
Mangifera casturi
Mangifera decandra
Mangifera foetida
Mangifera gedebe
Mangifera griffithii
Mangifera indica
Mangifera indica 'Alphonso'"
Mangifera kemanga
Mangifera laurina
Mangifera longipes
Mangifera macrocarpa
Mangifera mekongensis
Mangifera odorata
Mangifera pajang
Mangifera pentandra
Mangifera persiciformis
Mangifera quadrifida
Mangifera siamensis
Mangifera similis
Mangifera swintonioides
Mangifera sylvatica
Mangifera torquenda
Mangifera zeylanica
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Mangifera
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mangifera
EOL logo.svg EOL: 61090
IPNI: 1848-1
ITIS logo.svg ITIS: 28802
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 23461

Манго, або Мангіфера — рід тропічних рослин родини сумахових.

Слово «манго» використовують також для найменування фрукта з солодким смаком та волокнистою структурою зі шкіркою в червоних, жовтих та зелених тонах і з жовтого або оранжевого кольору м'якоттю. Ці фрукти отримують здебільшого від культивації у світі одного з видів цього роду — мангове дерево або мангіфера індійська (Mangifera indica). Ця рослина — один з національних символів у Індії та Пакистані.

Деякі види манго культивуються як кімнатні рослини.

Зміст

ПоширенняРедагувати

Спочатку рослина росла на прикордонній території індійського штату Ассам та держави М'янма у вологих тропічних лісах, але нині вирощується у багатьох країнах: у США, Кубі, Мексиці, Китаї, у країнах Південної та Центральної Америки, на Карибських островах, у тропічному поясі Африки (наприклад, у Кенії і у Кот-д'Івуарі), у багатьох азійських країнах (Таїланд, Філіппіни, В'єтнам), а також в Австралії.

Індія збирає близько 9,5 мільйонів тонн плодів манго і є головним виробником (один з найвідоміших сортів — Mangifera indica ‘Alphonso’). У Європі манго культивується головним чином у Іспанії на Канарських островах.

Мангове деревоРедагувати

 
Старе мангове дерево у Таїланді

Вічнозелене мангове дерево має висоту 10 — 45 м; крона дерева сягає радіусу 10 м. Нове листя виростає жовтувато-рожевого кольору, проте швидко стає темно-зеленими. Невеликі (кольори від білого до рожевого) квіти після їх розкриття мають аромат, схожий на аромат лілій. Після в'янення квіток до дозрівання плодів манго зазвичай проходять 3 — 6 місяців.

Зрілі фрукти висять на довгих стеблах та важать до 2 кг. Шкірка манго тонка, гладка, зеленого, жовтого або червоного кольору в залежності від ступеня зрілості (часто зустрічається комбінація всіх трьох кольорів). Велика плоска та тверда кісточка оточена м'якоттю, яка може бути м'якою або волокнистою залежно від зрілості плода.

ВиробництвоРедагувати

Світове виробництво манго за роками
Рік Тисячі тонн
1965 11 486
1970 12 030
1975 12 768
1980 14 420
1985 16 545
1990 17 051
1995 22 446
2000 24 888
2005 31 203
2006 33 434
2007 34 456
2008 34 994
2009 35 124
20 головних виробників манго (2009)
Країна тисяч тонн манго
  Індія 13 557
  Китай 4140
  Таїланд 2469
  Індонезія 2150
  Пакистан 1728
  Мексика 1509
  Бразилія 1197
  Нігерія 831
  Бангладеш 828
  Філіппіни 771
  В'єтнам 540
  Кенія 474
  Єгипет 450
  Ємен 404
  Куба 354
  Танзанія 320
  Домініканська Республіка 257
  Гаїті 244
  Мадагаскар 221
  Демократична Республіка Конго 210
джерело:
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO)

ЗастосуванняРедагувати

 
Плоди манго

Плоди манго часто використовуються у домашній медицині в Індії та інших азійських країнах. Наприклад, в Індії манго застосовують для зупинки кровотеч, для зміцнення серцевого м'яза і для найкращої роботи мозку.

Незрілі плодиРедагувати

Зелені недозрілі плоди містять у собі у великих кількостях крохмаль, який у міру дозрівання перетворюється на прості вуглеводи: сахарозу, глюкозу та мальтозу. крім того, незріле манго — цінне джерело пектину, однак після утворення у плоді твердої кісточки його кількість істотно зменшується. Завдяки вмісту у ньому лимонної, щавлевої, яблучної та бурштинової кислот незрілий плід дуже кислий на смак. Також зелене манго багате вітаміном С (у 15 мг міститься стільки ж вітаміну С, скільки у 30 мг лайма), є в ньому й інші вітаміни: B1, B2, ніацин.

Зрілі плодиРедагувати

 
Зрілий плід манго

Зрілий фрукт на смак дуже солодкий і має приємний солодкуватий аромат. У ньому багато вітамінів та цукрів, але мало кислот.

Вітамін А, що міститься в зрілому фрукті у великих кількостях, благотворно впливає на органи зору: допомагає при «курячій сліпоті», сухості рогівки та інших очних захворюваннях. Крім того, регулярне вживання стиглих плодів у їжу сприяє поліпшенню імунітету та оберігає від інфекцій простудного характеру, таких як ГРВІ, риніт та інші.

Зрілі плоди також використовуються для зниження ваги, оскільки плоди містять у собі багато вітамінів та вуглеводів — так звана манго-молочна дієта.

Можливі негативні наслідкиРедагувати

При вживанні більше двох незрілих плодів у день можлива поява кольок, роздратування слизової шлунково-кишкового тракту та горла. Переїдання стиглих фруктів може призвести до розладу кишечника, запорів, алергічних реакцій[1].

Харчова цінністьРедагувати

 
Суцвіття манго
 
Квітуче мангове дерево

100 г манго містять приблизно[2]:

ПриміткиРедагувати