Манасян Вазген Гнатович
Вазген Ігнатович Манасян (13 березня 1958, Душанбе, Таджицька РСР, СРСР — 9 січня 2024) — радянський і таджицький футболіст, нападник. Майстер спорту СРСР (1988), згодом, тренер.
Вазген Манасян | ||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 13 березня 1958[2] | |||||||||||||||||||
Душанбе, СРСР | ||||||||||||||||||||
Смерть | 9 січня 2024[1] (65 років) | |||||||||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||
Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||
Громадянство | СССР → Таджикистан, Україна | |||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Біографія ред.
Починав грати у футбол в душанбинських дворах. У 1968—1970 роках брав участь у всесоюзних змаганнях «Шкіряний м'яч»[3]. Потім записався в дитячо-юнацьку спортивну школу № 5 при стадіоні «Спартак». Займався у Валерія Файзрахманова і Валерія Корчеєва.
З 1975 по 1979 рік навчався в Таджицькому політехнічному інституті і одночасно грав за інститутську команду на першість Таджикистану.
У вересні 1979 року його запросили в «Памір». Оскільки дозаявити його було неможливо, то Манасян грав за дубль, де проявив бомбардирські якості.
З 1980 року — в основі команди. В перший же сезон відіграв всі 46 матчів першості і забив 16 м'ячів. Наступні сезони також багато забивав, а команда була на провідних ролях у першій лізі. У чемпіонаті 1986 року забив 27 м'ячів. Цей показник дозволив йому стати володарем «Стріляючого бутсу» — призу газети «Комсомолець Таджикистану» для найрезультативнішого бомбардира першої ліги сезону.
31 травня 1987 року, у виїзній грі проти «Ростсільмашу», забив свій сотий м'яч у чемпіонатах країни серед команд першої ліги. У сезоні 1988 року допоміг команді завоювати малі золоті медалі чемпіонату першої ліги і вийти у вищу лігу. У результаті зі 120 м'ячами став одним з найкращих бомбардирів 1-ї ліги.
У вищій лізі грав не настільки результативно — за три сезони забив лише 3 м'ячі[4].
Після розпаду СРСР у квітні 1992 покинув «Памір» і перейшов в «Зеніт»[5]. У Петербурзі провів 4 гри на позиції «під нападниками»[6]. Закріпитися у складі завадила травма: у грі зі «Спартаком» йому наступили шипами на ахіллове сухожилля. Під час літньої паузи залікував травму, але у контрольній грі знову отримав пошкодження. Обстеження показало, що у гравця частковий розрив сухожилля. У підсумку, за обопільною згодою з керівництвом клубу, розірвав контракт.
Повернувся в Душанбе, де залікував травму остаточно і переїхав в Україну, де провів кілька сезонів за клуб першої ліги «Ворскла» і отримав українське громадянство[7], а потім ще кілька матчів за друголігову «Ниву» (Миронівка).
У 1992 провів один матч за збірну Таджикистану[8].
Завершив кар'єру в 1996 році в команді «Індустрія» (Боровськ) у другій лізі Росії. Повернувся у Полтаву, де тренував команду КФК і був старшим тренером збірної Полтавської області різних вікових груп.
З грудня 2003 тренував клуб Волочанин-Ратмір[9]. У 2004 покинув команду.
У 2005 працював з клубом «Новоросійськ», який виступав в аматорській лізі ЮФО[10]
У 2008 році тренував «Сталь» (Дніпродзержинськ), після чого також в україні працював з аматорською командою «Велика Багачка».
На початку 2011 року призначений головним тренером ташкентського «Локомотива», клубу першої ліги чемпіонату Узбекистану з футболу[11].
Особисте життя ред.
Вдівець, двов дітей. Старша дочка Ольга і син Арсен (нар. 08.01.1987). Ольга була головним педіатром Полтавської області, а Арсен також обрав професію футболіста і виступав за клуби першої ліги України «Олександрія» та «Десна», а також низку клубів другої ліги.
Статистика ред.
Сезон | Клуб | Матчі | Голи |
---|---|---|---|
1980 | Памір | 46 | 16 |
1981 | Памір | 44 | 13 |
1982 | Памір | 42 | 13 |
1983 | Памір | 40 | 9 |
1984 | Памір | 41 | 7 |
1985 | Памір | 40 | 12 |
1986 | Памір | 44 | 27 |
1987 | Памір | 40 | 8 |
1988 | Памір | 39 | 15 |
1989 | Памір | 21 | 1 |
1990 | Памір | 23 | 1 |
1991 | Памір | 5 | 1 |
1992 | Памір | ? | 8 |
Зеніт (СПб) | 4 | 0 | |
1992/93 | Ворскла | 16 | 3 |
1993/94 | Ворскла | 26 | 8 |
1994/95 | Ворскла | 28 | 8 |
1995/96 | Нива (Миронівка) | 2 | 0 |
1996 | Індустрія | 19 | 6 |
Примітки ред.
- ↑ а б https://www.championat.com/football/news-5387280-umer-eks-futbolist-zenita-vazgen-manasyan.html
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ Вазген Манасян — Природжений бомбардир[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Вазген Манасян. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ Історія «Зеніту». Сезон 1992. Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ Статистика на сайті zenit-history.ru. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ International Matches 1992 — Asia. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ З «Паміру» — в тверську Венецію[недоступне посилання]
- ↑ ФК «Новоросійськ»: кольори колишні, новий тренер. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ Вазген Манасян працевлаштувався в Узбекистані. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
Посилання ред.
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ