Манастир (Ярославський повіт)

Манастир (пол. Manasterz) — село в Польщі, у гміні В'язівниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства.

Село
Манастир
пол. Manasterz
Kościół w Manasterzu 01.jpg

Координати 50°07′08″ пн. ш. 22°39′57″ сх. д. / 50.118888890027776029° пн. ш. 22.66611111002777790° сх. д. / 50.118888890027776029; 22.66611111002777790Координати: 50°07′08″ пн. ш. 22°39′57″ сх. д. / 50.118888890027776029° пн. ш. 22.66611111002777790° сх. д. / 50.118888890027776029; 22.66611111002777790

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна В'язівниця
Площа 9,51 км²
Висота центру 189  м
Населення 717 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-522
Автомобільний код RJA
SIMC 0612364
GeoNames 765278
Офіційний сайт manasterz.yoyo.pl
Манастир. Карта розташування: Польща
Манастир
Манастир
Манастир (Польща)
Манастир. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Манастир
Манастир
Манастир (Підкарпатське воєводство)

НазваРедагувати

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Осетково (пол. Osetkowo).

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про село походить з документу надання Ярослава з довколишніми селами королем Владиславом Ягайлом Яну з Тарнова 27 листопада 1387 р.

Село було в королівській власності, через що наявні дані в податкових реєстрах. Зокрема, в 1515 р. були 7 ланів ріллі (коло 175 га), млин, піп (отже, була вже церква). Село входило до Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1885 р. село належало до Ярославського повіту, була дерев'яна парафіяльна греко-католицька церква Ярославського деканату Перемишльської єпархії, у селі було 904 мешканці (з них на території земель фільварку — 27 мешканців); за конфесійною належністю: 394 римо-католики, 510 греко-католиків.[2]

У 1936 р. в с. Монастир була греко-католицька парафія Сінявського деканату Перемишльської єпархії, яка в селі налічувала 833 парафіянина, а в дочірньому с. Червона Воля — 435. Дерев'яна церква Преображення Господнього була збудована в 1723 р.

На 01.01.1939 в селі проживало 1380 мешканців, з них 760 українців-грекокатоликів, 150 українців-римокатоликів, 450 поляків і 20 євреїв[3]. Село належало до ґміни В'язівниця Ярославського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до Любачівського повіту[4]. 17 січня 1940 року територія ввійшла до новоутвореного Синявського району Львівської області. 3 квітня 1940 р. РНК України своєю ухвалою постановила виселити село і мешканців переселили в Ізмаїльську область. У червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову була окуповане німцями і мешканці отримали можливість повернутися в село. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією.

У жовтні 1944 року село у складі західних районів Львівської області віддане Польщі.

Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. В 1944—1946 роках 35 сімей (154 особи) української громади були виселені до населених пунктів Станіславської, Львівської та Дрогобицької областей УРСР[5]. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині. На їх місце населяли поляків.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Населення — 717 осіб (2011[1]), у тому числі 362 жінки та 372 чоловіки[6].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 358 70 259 29
Жінки 359 86 223 50
Разом 717 156 482 79

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Манастир (Ярославський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Manasterz (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 90. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  5. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [1] Архівовано 23 вересень 2015 у Wayback Machine.
  6. Urząd gminy Wiązowica. Miejscowości Gminy [2] (пол.)
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  8. Масний З. Львівський доктор із Сорбонни. До 100-річчя з дня народження доктора Кирила Рудавського // Народне здоров'я. — 2011. — № 2 (263). — С. 9—10.

ДжерелаРедагувати

  • Сайт Ґміни В'язівниця. Miejscowości Gminy [3] (пол.)
  • Apokryf Ruski