Мамчур Сергій Миколайович

Ма́мчур Сергі́й Микола́йович (нар. 3 лютого 1972, Дніпропетровськ, СРСР — пом. 26 грудня 1997, Москва, Росія) — радянський, український та російський футболіст, що виступав на позиції захисника. Відомий завдяки виступам у складі московського ЦСКА та дніпропетровського «Дніпра». Чемпіон Європи серед юнаків (1990), бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу (1991), майстер спорту СРСР (1990). Помер від серцевої недостатності у віці 25 років.

Ф
Сергій Мамчур
Сергій Мамчур
Сергій Мамчур
Особисті дані
Повне ім'я Мамчур Сергій Миколайович
Народження 3 лютого 1972(1972-02-03)
  Дніпропетровськ, СРСР
Смерть 26 грудня 1997(1997-12-26) (25 років)
  Москва, Росія
Поховання Дніпро
Зріст 179 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Росія Росія
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990—1992 СРСР / Україна «Дніпро» Д 37 (0)
1992 Росія «Асмарал» 3 (0)
1993—1997 Росія ЦСКА М 112 (2)
1997 Росія ЦСКА-2 М 23 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1990 СРСР СРСР (U-18)  ? (?)
1991 СРСР СРСР (U-20)  ? (?)
1991 СРСР СРСР (олімп.) 1 (0)
1992—1994 Росія Росія (U-21) 6[1] (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис Редагувати

Сергій Мамчур — вихованець дніпропетровського «Дніпра», за який почав виступати у 1990 році в чемпіонаті СРСР. Юний футболіст швидко став міцним гравцем ротації і привернув до себе увагу тренерів юнацької та молодіжної збірних СРСР. У 1991 році Мамчур залучався навіть до ігор олімпійської збірної, вийшовши на поле у матчі проти норвежців, що відбувся 27 серпня у Крістіансанні. А за два місяці до того Сергій у ранзі капітана молодіжної збірної СРСР здобув бронзові нагороди молодіжного чемпіонату світу, здолавши у матчі за третє місце австралійців у серії післяматчевих пенальті, де Мамчур підійшов до м'яча четвертим і свою спробу переграти Марка Босніча реалізував[2].

За часів Незалежності захисник здобув разом з «Дніпром» бронзу першого чемпіонату України і розпочав в Дніпропетровську наступний сезон, однак незабаром вирушив до Росії, де продовжив кар'єру у московському «Асмаралі». Щоправда, цей клуб виявився лише трампліном до наступної сходинки в кар'єрі Мамчура, якою став московський ЦСКА. Загалом, у армійському клубі футболіст провів більше сотні матчів, будучи одним з ключових захисників команди, а у 1994 році його обрали капітаном команди. В цей же час він залучався до молодіжної збірної Росії, брав участь у чемпіонат Європи серед молодіжних команд 1994 року.

26 грудня 1997 року Сергій Мамчур у віці 25 років помер у московській квартирі, виділеній йому клубом, внаслідок серцево-судинної недостатності. До цього про жодні проблеми гравця зі здоров'ям відомостей не було. У футболіста лишилася дружина та дві доньки[3]. Поховано Мамчура у рідному Дніпропетровську.

Досягнення Редагувати

Командні трофеї
Індивідуальні досягнення

Примітки Редагувати

  1. Усі матчі молодіжної збірної Росії за роками (рос.). «Сборная России по футболу». Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 30 жовтня 2013. 
  2. 29.06.1991 Австралія (мол.) — СРСР (мол.) 1:1 (пп. 4:5). Протокол матчу (англ.). Офіційний сайт ФІФА. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013. 
  3. Мамчур скончался (рос.). «Час». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013. 

Посилання Редагувати