Відкрити головне меню

Мамут (раніше Дюрмень) — роз'їзд на півночі Кримського півострова біля села Вітвисте.

Роз'їзд Мамут

Курськ — Севастополь
Придніпровська залізниця
Кримська дирекція
(окуповано Росією)
Мамут (Глинне, зникле село[ru])

45°47′40″ пн. ш. 34°25′31″ сх. д. / 45.79458160002777589° пн. ш. 34.42553640002777371° сх. д. / 45.79458160002777589; 34.42553640002777371
Рік відкриття 1897 (122 роки)
Попередня назва Дюрмень (1897-1910)
Тип пасажирська, внекласна
Колій 5
Платформ 1
Тип платформ(и) 1 бокова
Форма платформи пряма
Відстань до Сімферополя, км 101
Код станції 47003 ?
Код «Експрес-3» 2078203 ?
Мамут на Вікісховищі

Згідно «Памятной книжке Таврической губернии на 1900 год», на платформі Дюрмень здійснювали однохвилинну зупинку Севастопольський поштовий потяг № 3 і товарно-пасажирський № 7 з вагонами I, II і III класів[1]. Час перейменування в Мамут поки точно не встановлено: на кілометровій карті Генштабу Червоної армії 1941 року, в якій за основу, були взяті топографічні карти Криму масштабу 1:84000 1920 року і 1:21000 1912 року, станція підписана, як Дюрмень[2], а, згідно з списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, на роз'їзді Мамут (821 кілометр) Таганашского сільради Джанкойського району, значилося 4 двори, все неселянські, населення становило 13 осіб[3], й на двокілометрівці РККА 1942 року зупинний пункт теж Мамут[4]. Остання назва дана по селу Глинне, що раніше існувале, та мало до депортації кримських татар назву Мамут.

Електрофікована 1970 року постійним струмом (=3кВ) разом з дільницею МелітопольСімферополь[5]

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції зупиняються 4 пари електропоїздів сполученням Сімферополь — Солоне Озеро[6].

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Шаблон:Книга:Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год(рос.)
  2. Карта генштаба РККА Крыма, 1 км. ЭтоМесто.ru. 1941. Процитовано 2017-5-15. (рос.)
  3. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — 1927. — 219 с.(рос.)
  4. Крым на двухкилометровке РККА. ЭтоМесто.ru. 1942. Процитовано 2017-5-15. (рос.)
  5. История электрификации железных дорог СССР. Архів оригіналу за 2012-12-09. Процитовано 2017-09-04. 
  6. Расписание электричек по станции Мамут (ru). rasp.yandex.ru. Процитовано 2017-5-15. 

ДжерелаРедагувати

  • Железнодорожные станции СССР. Справочник. — М.: Транспорт, 1981(рос.)

Див. такожРедагувати