Відкрити головне меню

Леонід Семенович Мальцев — (нар. 29 серпня 1949, село Вітіневка, Слонімський район, Гродненська область, Білоруська РСР), військовий та державний діяч Білорусі, міністр оборони Республіки Білорусь (19951996, 20012009), генерал-полковник. З 9 по 16 листопада 2012 року працював в.о. Голови КДБ Білорусі, з 2 листопада 2013 року — Голова Державного прикордонного комітету Білорусі.

Мальцев Леонід Семенович
біл. Леанід Сямёнавіч Мальцаў
Мальцев Леонід Семенович

Голова Державного прикордонного комітету Білорусі
Нині на посаді
На посаді з2 листопада 2013
Президент  Лукашенко Олександр Григорович

Час на посаді:
9 листопада 2012 — 16 листопада 2012
ПрезидентЛукашенко Олександр Григорович
ПопередникЗайцев Вадим Юрійович
НаступникВакульчик Валерій Павлович

Міністр оборони Білорусі
Час на посаді:
24 вересня 2001 — 4 грудня 2009
ПрезидентЛукашенко Олександр Григорович
ПопередникЧумаков Олександр Петрович
НаступникЖадобін Юрій Вікторович

Народився29 серпня 1949(1949-08-29) (70 років)
село Вітіневка, Гродненська область, Білоруська РСР
ГромадянствоБілорусь Білорусь
Званнягенерал-полковник
Нагороди
Орден Військової Слави
Орден «За службу Батьківщині» І ступеня
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» II ступеня Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Орден Дружби

БіографіяРедагувати

Народився 29 серпня 1949 року в селі Вітіевка Слонімського району Гродненської області. У 1967 році закінчив Мінське суворовське військове училище. У 1971 році із золотою медаллю закінчив Київське вище військове загальновійськове командне училище.

З 1971 по 1972 роки обіймав посаду Командира мотострілецького взводу 41 мотострілецького полку 207 мотострілецької дивізії 3 загальновійськової армії, Групи Радянських військ у Німеччині (ГСВГ). У 1972 році — підвищений до Командира мотострілецької роти 41 мотострілецького полку 207 мотострілецької дивізії 3 загальновійськової армії. В 1974 році переведений на посаду Командира мотострілецького батальйону 41 мотострілецького полку 207 мотострілецької дивізії 3 загальновійськової армії.

В 1976 поступив на навчання до Військової академії імені Фрунзе, яку закінчив у 1979 році з відзнакою.

Після академії служив на посаді Заступника командира 384 навчального мотострілецького полку 129 навчальної мотострілецької дивізії, Далекосхідного військового округу. В 1980 році підвищений до Командира 384 навчального мотострілецького полку 129 навчальної мотострілецької дивізії.[1]

З 1982 по 1986 роки — начальник штабу — заступник командира 79 мотострілецької дивізії.

З 1986 по 1987 роки — Командир 79 мотострілецької дивізії.

У 1987 році став командиром 121 навчальної мотострілецької дивізії.

В період з 1987 по 1990 роки — Начальник 291 окружного навчального центру підготовки молодших спеціалістів мотострілецьких військ.

У 1992 році закінчив з відзнакою Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

По закінченню академії поступив на службу до Збройних сил Республіки Білорусь.

З 10 липня 1992 працює на посаді першого заступника командувача 28-ї загальновійськової армії[2], після її скорочення, з 7 квітня 1993 — командир 28-го армійського корпусу[3].

З серпня 1994 року — начальник Головного штабу — перший заступник Міністра оборони Республіки Білорусь.

10 жовтня 1995 року призначений на посаду Міністра оборони Республіки Білорусь[4]. 1 листопада 1996 року зі скандалом був звільнений з посади Міністра оборони «за проступок, що дискредитує військове звання офіцера (появу в громадському місці в нетверезому стані)»[5].

У березні 1997 року рішенням Ради міністрів оборони держав-учасниць СНД призначений першим заступником начальника Штабу по координації військового співробітництва держав-учасників СНД.

З 29 листопада 2000 року — заступник Державного секретаря Ради Безпеки Республіки Білорусь[6].

З 24 вересня 2001 року по 4 грудня 2009 року — Міністр оборони Республіки Білорусь[7][8].

З 4 грудня 2009 року — Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь.[8]

З 2 лютого 2011 року внесений до «чорного списку» осіб, яким заборонено в'їзд на територію Європейського Союзу.[9]

З 9 по 16 листопада 2012 року — виконуючий обов'язки Голови КДБ Республіки Білорусь.

З 2 листопада 2013 — голова Державного прикордонного комітету.[10]

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Біографія Мальцева Леоніда Семеновича Архівовано 14 вересень 2010 у Wayback Machine. (рос.)
  2. Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 10 июля 1992 р. № 424 «О назначении Л. С. Мальцева, Г. И. Флерко, М. Н. Шалева, В. А. Якутенко на должности, замещаемые лицами высшего офицерского состава, и об освобождении В. М. Сухарева от занимаемой должности» рос. 
  3. Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 7 апреля 1993 р. № 213 «О назначении Л. С. Мальцева, О. К. Максимчика, В. Д. Фролова, С. К. Булыгина на должности, замещаемые лицами высшего офицерского состава» рос. 
  4. Указ Президента Республики Беларусь от 10 октября 1995 года № 407 «О назначении Л. С. Мальцева Министром обороны Республики Беларусь» (рос.)
  5. Указ Президента Республики Беларусь от 1 ноября 1996 года № 450 «Об освобождении Л. С. Мальцева от должности Министра обороны Республики Беларусь» (рос.)
  6. Указ Президента Республики Беларусь от 29 ноября 2000 года № 641 «О назначении Л. С. Мальцева заместителем Государственного секретаря Совета Безопасности Республики Беларусь» (рос.)
  7. Указ Президента Республики Беларусь № 532 от 24 сентября 2001 года «О назначении Л. С. Мальцева Министром обороны Республики Беларусь». Архів оригіналу за 4 грудень 2014. Процитовано 19 березень 2015. 
  8. а б Указ Президента Республики Беларусь от 4 декабря 2009 № 569 «О назначении Л. С. Мальцева Государственным секретарем Совета Безопасности Республики Беларусь» Архівовано 6 липень 2011 у Wayback Machine. (рос.)
  9. ЄС опублікував список нев'їзних білорусів, серед них - Лукашенко і двоє його синів. ua.korrespondent.net. 
  10. Мальцев возглавил Госпогранкомитет. belaruspartisan.org. Архів оригіналу за 2 квітень 2015.  (рос.)
  11. Указ Президента Республики Беларусь от 31 декабря 2008 года №713. pravo.by. 
  12. Указ Президента Белоруссии от 10 ноября 2003 года № 495 «О награждении В. В. Шеймана и Л. С. Мальцева» (рос.)
  13. Награждённые государственными наградами Российской Федерации и государственными наградами Белоруссии (рос.)
  14. Постановление Президиума Совета Республики Национального собрания Белоруссии от 30 сентября 2002 года № 295-ПСР2 «О награждении Л. С. Мальцева Почетной грамотой Национального собрания Республики Беларусь» (рос.)
  15. Фото Мальцева Л. С. (перший зліва) з нагородами. Архів оригіналу за 24 жовтень 2013. Процитовано 20 березень 2015. 
  16. Фото Мальцева Л. С. (перший зліва) з нагородами